Василь Стефаник читать онлайн

Одна-одинешенька

читать Одна-одинешенька
Василь Стефаник Вон в той лачуге, что привалилась к бугру, как раздавленный жучок, лежала бабка Под боком мешок, а под головой грязная жёсткая подушка Подле старухи на земляном полу – кусок хлеб

Семья Леся

читать Семья Леся
Василь Стефаник Лесь по обыкновению стащил у жены немного ячменя и нес его в корчму Не шел, а мчался к корчмарю, да все оглядывался. – Ну вот, бежит уже с пострелятами, чтоб вам головы сломить! Тол

Виводили з села

читать Виводили з села
Василь Семенович Стефаник Над заходом червона хмара закаменіла Довкола неї заря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого Ізза тої голови промикалися проміні сонця На подвір'ї стояла гурма людей Від заходу било на них світло, як від червоного каменя, твер

Воєнні шкоди

читать Воєнні шкоди
Василь Семенович Стефаник Сивий комісар в'їздив у село форшпаном і дивувався, що воно ще стоїть чисте і біле « Цим мужикам, думав він, і чорт нічого не вдіє, а не то війна; жеруть, як свині, та заливаються ромункою Цікаво, чи підуть і кілько дадуть заробити Я їх умію поскоботати… » Максим Онищук поб

Вечірня година

читать Вечірня година
Василь Семенович Стефаник Не міг сісти, так його щось гнало від стіни до стіни Ходив та ходив по хаті Обстановка хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку, а в голові зарисовувалися давні образи щораз виразніше Оце такий час, коли малі діти вибігають із хати на толоку і граються дуже

Вістуни

читать Вістуни
Василь Семенович Стефаник То будуть старі, бідні вдови, або їх внуки, або старі діди, що коло своїх дітей туляться і чують щодня, який вони тягар у хаті, або то будуть молоді жінки з малими дітьми, що їх чоловіки покинули і десь у великім місті за них забули Вони будуть іти чередою в поле, минатимут

Порча

читать Порча
У Романихи захворала корова Лежала на соломе и печально глядела большими серыми глазами Ноздри трепетали, шкура морщилась – дрожала вся в горячке Пахло от неё хворью и болью страшной, но немой В таких случаях больше всего жаль, что скотина не может заговорить, пожаловаться – Ясное дело – не выживет

Одна–одинешенька

читать Одна–одинешенька
Вон в той лачуге, что привалилась к бугру, как раздавленный жучок, лежала бабка Под боком мешок, а под головой грязная жёсткая подушка Подле старухи на земляном полу – кусок хлеба да кувшинчик с водою Всё это оставили дети, уходя на работу, чтоб у бабки было что поесть и попить Небогато, да получше

Новина

читать Новина
Василь Семенович Стефаник У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку Він хотів утопити і старшу, але випросилася Відколи Грициха вмерла, то він бідував Не міг собі дати ради з дітьми без жінки Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо кобито лишень діти, але то ще й біда і нест

Дід Гриць

читать Дід Гриць
Василь Семенович Стефаник Я поїхав відвідати мого старого приятеля Гриця Він давно оглух, і тяжко з ним перебалакувати В руках мав зелену галузку, а коло нього на траві сидів його невеликий внук В добрий час ви приїхали; я переродивси на молодого, лиш не знаю, чи на дитину зійду, чи на стару голову

Вовчиця

читать Вовчиця
Василь Семенович Стефаник Оце я вернув з похорону моєї приятельки а дитинячих літ Ледве витягав ноги з русівського густого болота, а таки довів вовчицю до її ямки В тонкі дошки її деревища груди землі дуже брутально гримали Небогато нас було, і всі дивувалися, що я між ними був Та вони не знали, хто

Діти

читать Діти
Василь Семенович Стефаник Поклав граблі коло себе, сів потім на межу, закурив люльку, та й гадка гадку пошибала А далі говорив на четверо гонів заголосно Най я трошки спочину супокоєм, бо лиш дома вкажуси, та й зараз дідові роботу найдуть Таки невістка, коби здорова, круть, верть та зараз запіворит

Давня мелодія

читать Давня мелодія
Василь Семенович Стефаник Я з сестрою у білих сорочках сиділи на печі Мама, ще дуже молода, чекала на братів, її біломережані рукави радуються, що покривають її міцне тіло Діти, як прийдуть братя, то не пустуйте, а тихонько сидіть, там на горні є медівники і цукор Беріть собі кілько хочете, лиш буд

Палій

читать Палій
Василь Семенович Стефаник Палій 1 Сільський богач Андрій Курочка сидів коло стола і обідав, не обідав, а давився кожним куснем… Домашня челядь входила до хати, вносила заболочені цебри, сварилася, метушилася і виносила їх між худобу Богацькі діти і слуги були брудні і марні Вони двигали на собі необ

Сини

читать Сини
Василь Семенович Стефаник Сини Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими Борони літали по землі, як пера Максим кинув капелюх на ріллю, сорочка розіпнялася і впала аж на плечі Хмара куряви зпід борін засипала його сивий чупер на голові і на грудях Він галасував, лютився, а люди з су

Басараби

читать Басараби
Василь Семенович Стефаник Басараби Тома Басараб хотів повіситися у кошниці в саме полуднє… Але Томиха наробила зойку, всі сусіди покидали ціпи з рук, всі сусідки повилітали з хорім і прибігли на Томине обійстя Відважний Антін, той, що тягнув зуби по шустці, заліз у кошницю, і бог знає, як він там со