Неля Шейко-Медведєва - Містика сновидінь. Практичний сонник

Неля Шейко-МедведєваМІСТИКА СНОВИДІНЬ

Практичний сонник

I. Розмова двох приятельока. і б., яка відбулася, може, наяву, а може, уві сні

Б. Що це ти робиш?

А. Упорядковую свій Сонник.

Б. Отакої! Ніколи б не подумала, що ти, серйозна людина, маєш час на такі нісенітниці як тлумачення снів.

А. Це дуже цікава робота.

Б. Можливо, я згоджуся з тобою, якщо ти поясниш мені, що таке сон.

А. Мудрий чоловік, письменник і філософ Хорхе Луїс Борхес казав: «Снице художні твори, можливо, найбільш архаїчні зі способів художнього вираження. Вони приймають у вищій мірі драматичну форму, оскільки ми перетворюємося в театр, в глядачів, акторів, творимо сюжет». Додам, що, прокинувшись, сновидець витлумачує цей сюжет, тобто, виступає ще у ролі критика.

Американський міфолог Джозеф Кемпбелл в книзі «Герой з тисячею облич» запитує: «В чому таємниця позачасових видінь? З яких безмежних глибин мозку вони виринають? Чому в основі своїй, під різноманіттям покровів міфологія завжди однакова? Навряд чи можна вважати перебільшенням слова про те, що міф є потаємним ходом, через який невичерпні енергії космосу вливаються в культурні прояви людини. Релігія, філософія, мистецтво, соціальні форми первісної й історичної людини, новітні відкриття науки і технології, навіть звичайні сновидіння, які терзають нас під час сну, є проявами правдивого, чарівного кільця міфу, що проривається назовні».

Нині вчені не можуть з певністю пояснити, як висновується той чи інший сон. Лише припускають, що творцями його є свідомість і підсвідомість людини, а також, можливо, загадкові космічні енергії, які сприяють пробудженню, активізації наших глибинних, потаємних знань. Роздумуючи про це, я уявляю собі таку картину: сутемя, ставка головнокомандувача. Останній (Бог, космічні енергії чи колективне несвідоме) спілкується з генералом (підсвідомістю людини). Вони аналізують перебіг бою, який щойно завершився, оцінюють його і складають плани на завтра чи найближче майбутнє. А перед входом до шатра стоїть на варті солдатик-новобранець (свідомість людини). Бій був нелегким, він дуже втомився й кепсько сприймає все, що коїться довкола, але разом з тим йому хочеться підслухати плани воєвод, збагнути, чого сподіватися завтра: бою, відступу, перемоги чи поразки. Йому вдається почути якусь фразу. Вона хвилює його і проганяє дрімоту. Він доповнює фразу, намагається реконструювати початок розмови та її продовження. Сама розмова його не дуже цікавить. Він хоче знати найпосутніше: чого йому очікувати завтра: смерті на полі бою чи медалі за відвагу.

Б. Ти впевнена, що «головнокомандувач» справді бере участь в творенні людських сновидінь?

А. Авжеж. Але трапляється це не так часто, як хотілося б. Адже сни є дуже різними. Є сни-фантазії, в яких ми отримуємо те, чого ніколи не доможемося в реальному житті; сни-продовження реальних клопотів, турбот; так звані фізіологічні сни, викликані певними зовнішніми подразниками чи захворюваннями внутрішніх органів. А от у містичних, віщих снах я завжди відчуваю присутність чогось надсвідомого, загадкового, слід прямого втручання Того Хто Знає в долю людини. І не лише я, але й більшість людей, яким пощастило на мить потрапити в полон такого сну.

Б. Ти любиш свої сни?!

А. Той, хто любить казки, міфи, любить високу поезію і народну в найрізноманітніших її проявах (я маю на увазі пісні, прислівя, замовляння, голосіння, повіря і навіть передсуди), не можуть зневажати свої сни, нехтувати ними, як не може квітка зневажати грунт, на якому зросла.

«Ви, божества, прихильні до розвою снів, це не до вас я покликаюсь, а до вогнистих Спонукальниць дії у їхньому короткому вбранні».

«Жінка, яка вчуває нюхом Небо,вона йому одному відкриває живу таємність власного єства»

«Скінчився сон, де зачудоване було жадання Сновидця».

Це уривки з віршів поета, нобелівського лауреата Сен-Жон Перса. Вони чудові, бо в них пульсує таємниця. Вони схожі на ворожбу, на замовляння. Це свого роду сни наяву.

Б. А я боюсь своїх сновидінь і хотіла б, аби мені нічого не снилося.

А. Чому?

Б. Мені снять лише неприємні сни тьмаві, хаотичні, агресивні.

А. Вже не памятаю, хто сказав: «Сонце глибоченна криниця, в якій відбивається, передовсім, обличчя сновидця».

Б. А тобі, можна подумати, сняться лише прекрасні сни.

А. Ні. Мені інколи також сниться щось прикре, але далеко не всі прикрі сни віщують лихо. Якщо людині сниться, що вона наступила на лайно босою ногою, це хоч і неприємне видіння, але сприятливе, оскільки обіцяє гроші, збагачення. Розкажи мені бодай один, останній сон, і ми разом спробуємо витлумачити його.

Б. Ні.

А. Чому?

Б. Не хочу знати свого майбутнього.

А. Зрозуміло. Ти боїшся його. І даремно. Відома снознавиця Катерина Соляник вважає, що «сонце, можливо, єдиний у світі порадник, який ніколи не дасть поради на шкоду вам. Він покликаний захистити, попередити й допомогти, показати варіант рішення, який лежить не на поверхні, але може бути навіть ефективнішим і вдалішим в конкретній ситуації Важливо лише зрозуміти, в чому він полягає».

Б. Це вона так думає, а мені здається, що мої важкі сни мені навіює якась лиха сила

А. Навіщо?

Б. Щоб збентежити мене, налякати, спантеличити.

А. А може, попередити лихо? Одна моя приятелька, фаховий психіатр, вважає сни, в яких на неї хтось нападає, грабує чи намагається вбити, своєрідним щепленням від лиха. Каже: «Це гарантія, що наяву зі мною нічого подібного не станеться, оскільки я вже пережила це уві сні».

До речі, вже згадуваний Хорхе Луїс Борхес не виключає того, що твої підозри є небезпідставними. «А раптом природа кошмарів справді є надприродною? А раптом кошмарице щілини пекла? І страшні сни переносять нас у пекло в буквальному сенсі? Чому б і ні? Світ дивний, в ньому можливо все». Питання в тому, навіщо це робиться? Щоб просто перелякати сновидця чи, що ймовірніше, попередити: «Твої вчинки не є бездоганними».

Мені, приміром, тьмаві, хаотичні сни, схожі на розмиті дощем акварельні малюнки, сняться, здебільшого, перед загостренням хронічних недугів. Я не розумію їх сенсу, памятаю лише гнітючий настрій. Називаю їх «сліпими» снами і сприймаю як заклик: «Подбай про здоровя».

Б. Окрім того, я не довіряю Сонникам. Колись у мене було декілька Один пропонує одне тлумачення, іншийпротилежне

А. Й не дивно. Сонники укладають люди, а світ сновидіньщо безмежний мінливий океан. Для одного вода в ньому  зелена, для іншогоблакитна, а ще інший бачить її рожевою. Проте, у всіх без винятку Сонниках є сталі, незмінні символи, напрацьовані впродовж тисячоліть. Сім років тому я придбала цікаву книжку «Кухня ведьм. Полезные тайны», яка обєднує під однією обкладинкою потаємні книжки середньовіччя, які зберігалися в монастирських бібліотеках, у лікарів, травників і навіть некромантів: «Травник Апулея», книжки про камені, фізіономіку, хіромантію, а також «Сонник Даниїла» (XIVXV ст.), званий ще Оксфордським. І була приємно здивована, що можу користуватися ним, оскільки більша половина тлумачень за своєю суттю майже не відрізняється від тих, які пропонують найсучасніші Сонники. Проблема не в Сонниках, а у твоєму зневажливому ставленні до своїх видінь, в небажанні пізнавати в собі як добре, так і зле.

А це, між іншим, дуже цікава праця. Знову зацитую Джозефа Кемпбелла: «Підсвідоме посилає в мозок найрізноманітніші фантазії, страшних істот, жахливі й облудні образи оскільки під підлогою відносно охайного, невеликого житлового приміщення, яке ми називаємо свідомістю, людське царство перетворюється в печери Аладіна. Там нас очікують не лише дорогоцінні скарби, але й небезпечні джини». Страхаючись джинів, ти відмовляєшся від скарбів, дорога.

Б. І що саме ти вважаєш «дорогоцінними скарбами»?

А. Віщі, містичні сни, які допомагають людині, а то й змушують її змінювати думки, мрії, ідеї. Тобто, докорінно змінюватися на краще, пильніше, відповідальніше ставитися як до життя, так і до смерті. Поезія (справжня!) і віщий сон мають спільне джерело. Муза талановитого поета не пурхає над ним, а подібно душі сновидця, в якій не згасла жага пізнання, перебуває на межі миттєвості й вічності й там, як богиня долі Парка, з вражень дня і ночі висновує Здогад.