Звісно, Кітті зрозуміла, що справила на нього враження. Навіть якби він і не робив їй компліментів, його виказали б гарячі від захвату погляди. Її зачаровувала його невимушеність, його сміливість. Кітті добре зналася на таких речах й оцінила, як майстерно він час від часу вплітав у їхню розмову милі компліментики. На прощання він стиснув її руку, й прихованого значення цього жесту вона не могла не розпізнати.
Сподіваюся, ми скоро побачимося, сказав він буденно, а решту промовисто додав його погляд.
Гонконг дуже тісний, хіба ні? відповіла вона.
15
Хто б тоді міг подумати, що через три місяці вони стануть коханцями? Згодом він казав їй, що втратив голову в перший же вечір їхнього знайомства. Що він такої вродливої жінки ще не бачив. Він памятав, у що вона була вбранау весільну сукню, і сказав, що вона скидалася на конвалію. Кітті здогадалася про його почуття ще до того, як він у них зізнався, і, сторопівши, старалася тримати його на відстані. Але через його запальну натуру це було непросто. Вона боялася його поцілунківвід однієї думки про його обійми в неї починало стукотіти серце. Вона ще ніколи не закохувалася. Яке прекрасне це почуття! І тепер, пізнавши любов, вона зрозуміла, як Волтер її кохає. Вона стала ласкаво його піддражнювати й бачила, що йому це приємно. Якщо раніше вона трохи його побоювалася, то тепер стала куди впевненіша. Вона підначувала його й приємно дивувалася, коли він відповідав їй усмішкою, здивований і потішений. Це ж треба, думала вона, він так скоро стане, як усі. Тепер, пізнавши пристрасть, вона почала грати на його почуттях, наче на струнах арфи. Сміялася, бачачи його здивування й збентеження.
А коли вони з Чарлі стали коханцями, стосунки між нею й Волтером почали їй здаватися вкрай абсурдними. Їй майже не вдавалося дивитися на нього, такого похмурого і стриманого, без сміху. Вона була занадто щаслива, щоб мати до нього недоброзичливі почуття. Зрештою, якби не він, вона не познайомилася б із Чарлі. Якийсь час вона вагалася, перш ніж переступити останню межу, не тому що не хотіла піддаватися пристрасті Чарліїї саму теж переповнювала пристрасть, а тому, що її стримувало виховання й усі життєві обставини. Згодом (а це вийшло випадково, жоден із них не бачив такої можливості, аж доки не наштовхнувся на неї) вона здивувалася, зрозумівши, що ніскілечки не змінилася. Вона очікувала сама не знати чогоякоїсь казкової метаморфози, що перетворила б її на іншу людину, а коли глянула на себе в дзеркало, розгубилася, побачивши в ньому ту саму жінку, що й раніше.
Ти сердишся на мене? запитав Чарлі.
Я обожнюю тебе, прошепотіла вона у відповідь.
Шкодуєш, що з дурного розуму згаяла стільки часу?
Повна ідіотка.
16
Від щастя, яке іноді здавалося нестерпним, розцвіла її краса. Просто перед заміжжям, коли стала вянути її перша свіжість, вона виглядала втомленою й змученою. Злі язики казали, що вона марніла. Але є різниця між дівчиною двадцяти пяти років і заміжньою жінкою того ж віку. Як пупянок троянди, чиї пелюстки почали жовтіти по краях, вона раптом розквітла пишним цвітом. Її блискучі очі набули нової глибини; шкіранайбільша гордість і предмет щонайдбайливішого доглядуаж світилася, куди там персику чи квітці. Вона знову виглядала вісімнадцятирічною. Буяла її сліпуча врода. Не помітити цього було неможливо, і її подруги, на хвильку відвівши вбік, питали, чи вона, бува, не вагітна. Байдужі, які раніше вважали її просто дуже симпатичною жінкою з довгим носом, тепер визнали, що недооцінили її. Вона перетворилася на писану красуню, як її назвав Чарлі, коли вперше побачив.
Вони майстерно приховували свій роман. У нього широка спина, сказав він їй («Годі хвалитися фігурою», жартома урвала вона його), але не за себе він боїтьсязаради неї вони не можуть собі дозволити й найменшого ризику. Часто зустрічатися наодинці їм не можна, хоч йому хотілося б куди частіше, але він мусить думати передовсім про неї,іноді в крамничці антиквара, час від часу у неї вдома після обіду, коли слуги порозходяться, але на людях бачилися вони нерідко. Її в такі моменти дивувало, як формально він із нею розмовляв, як життєрадісно, так само як і з будь-ким іншим. Хто б міг подумати, почувши, як він звично із нею жартує, що ще так недавно вона лежала у його пристрасних обіймах?
Вона обожнювала його. Який він був прекрасний, у високих чоботах із закотами й білих бриджах, коли грав у поло! В одязі для тенісу він скидався на юнака. Ще б пак, він пишався своєю фігуроювона такого тіла ще не бачила. І докладав зусиль, щоб не розповніти. Не їв ні хліба, ні картоплі, ні масла. І багато часу віддавав фізичним вправам. Їй подобалося, як він дбав про свої рукищотижня ходив на манікюр. Він був чудовий атлетрік тому виграв чемпіонат із тенісу. Та й танцював найкраще серед усіх, танцювати з нимчиста втіха. Ніхто не дасть йому сорока. Якось вона сказала, що не вірить у це.
Я думаю, це все вигадка й тобі двадцять пять.
Він засміявся. Його це дуже потішило.
Ох, люба, у мене пятнадцятирічний син. Я чоловік середнього віку. За два-три роки буду товстим стариганом.
Ти і в сто будеш чудовий.
Їй подобалися його чорні кущисті брови. Вона думала, чи це не через них у його очей такий бентежний погляд.
Він має безліч чеснот. Досить добре грає на піанінозвісно, лише регтаймиі жартівливу пісеньку може заспівати гарно і з гумором. На її думку, йому все вдається: і на роботі його цінують. Її серце сповнилося радістю за нього, коли він розповів, що губернатор відзначив, як він добре впорався з особливо складною справою.
Хоч це й нескромно, засміявся він, дивлячись на неї повними любові очима, але в усій колонії ніхто не впорався б із цим краще.
Ох, як їй хотілося бути дружиною Чарлі, а не Волтера!
17
Звісно, ще невідомо, чи знає Волтер правду, і якщо ні, то варто, напевно, залишити все як є, а коли знає, що ж, зрештою, так буде ліпше для всіх. Спочатку вона хай не задовольнялася, але мирилася бачитися з Чарлі лише крадькома, але з часом пристрасть її росла й уже давно її дедалі більше гнітили перешкоди, що заважали їм повсякчас бути разом. Він так часто казав їй, що проклинає свою посаду, яка примушує його так ховатися, пута, що звязують його, пута, що звязують її,як би було чудово, казав він, якби вони обоє були вільні! Вона розуміла його поглядскандалу нікому не хотілося і, звісно, варто дуже добре все обдумати, перш ніж змінити своє життя, але якби свобода дісталася їм сама собою, ох, як би це все спростило!
І не те щоб комусь доведеться мучитися. Вона точно знала, які в нього стосунки з дружиною. Доротіжінка холодна, кохання між ними немає багато років. Їх разом тримають звичка, побут і, звісно, діти. Їй важче, ніж Чарлі: Волтер її любить, але, зрештою, він поглинений роботою, та й чоловіки завжди мають куди піти, наприклад у клуб. Можливо, спочатку він горюватиме, але потім це мине, та й ніщо не заважає йому оженитися вдруге. Чарлі сказав їй, що не уявляє, як вона примудрилася вийти заміж за Волтера Фейна.
Вона питала себе, мало не всміхаючись, чому зовсім недавно так злякалася, подумавши, що Волтер їх застукав. Звісно, було страшно бачити, як повільно оберталася та ручка на дверях. Але, зрештою, вони знали, що зробить Волтер у найгіршому разі, і були готові до цього. Чарлі відчує таке ж полегшення, як і вона, коли дізнається, що те, чого їм хочеться понад усе на світі, саме йде їм до рук.
Волтерчоловік порядний і добре вихований, цього неможливо не визнати, і він її кохає. Він вчинить правильно і дасть їй розлучення. Вони зробили помилку, та, на щастя, зрозуміли це, поки ще не пізно. Кітті вирішила, що саме скаже йому і як із ним поведеться. Вона говоритиме лагідно, з усмішкою, але твердо. Немає потреби їм сваритися. Пізніше вона завжди буде рада його бачити. Вона щиро сподівається, що ті два роки, які вони провели разом, стануть для нього світлим спогадом.
Навряд чи Дороті Таунсенд буде проти того, щоб розлучитися з Чарлі, думала Кітті. Тепер, коли її наймолодший син має їхати в Англію, їй буде куди краще теж там жити. У Гонконзі їй зовсім ні́чого робити. Вона зможе проводити свята зі своїми дітьми. Та й батьки її в Англії.
Все так просто, все можна владнати без скандалу й образ. А тоді вони з Чарлі зможуть одружитися. Кітті глибоко зітхнула. Які вони будуть щасливі! Для цього варто було дещо перетерпіти. У неї в голові одна фантазія заміняла іншу: вона думала про те, як вони житимуть разом, як розважатимуться, куди разом поїдуть, у якому мешкатимуть будинку, до якої посади він дослужиться і як вона йому допомагатиме. Він дуже нею пишатиметься, а вонавона його обожнює.