Олексій ПолосінТимайбутній тато
Пролог
Відгуки
У своїй книзі «Тимайбутній тато», Олексій Михайлович доводить давню мудрість, що наставляючи сина, тим самим, батько передає у спадок майбутнім поколінням скарб власного досвіду, особливо, коли віндобрий тато.
Дуже дотепно автор прищеплює «майбутнім татусям» любов до своєї батьківщини, навчаючи любити свою родину в ширшому її розумінні, подаючи нам гарний приклад патріотичного виховання.
Рекомендую цю книгу для читання, як майбутнім, так і сучасним татам. На її сторінках ми знаходимо цікаві питання для обговорення зі своїми дітьми, що допоможуть нам краще пізнати їх внутрішній світ і дадуть нагоду поділитись своїм. А це і є справжнє виховання, коли батьківський приклад і його щирість стають вірним дороговказом для наших дітей у цьому мінливому світі.
Цей твір зосереджується на морально-душевних якостях головного герояВасилька.
Я гадаю, що не можна не читати цей твір, тому що він пояснює нам ті теми, які є найбільш актуальними для нас. Цесвоєрідний посібник для людини, яка пізнає світ змалечку і з якої виростає справжня особистість відповідальна за свої вчинки.
Я повністю погоджуюсь з тим, що Бібліякнига-путівник життя людини. А близькі люди (у творіДід Охрім) будуть тобі допомагати пройти життя з нею, Біблією в руках і в серці. Допоможуть вибрати, яким бути і як поводитись у складних ситуаціях у вуличних компаніяхце ніби змінна величина у рівнянні з математики, яка зветься доля.
Я не буду перелічувати усі проблеми, які описані в ньому. Читайте самі.
10 причин,з яких тобі варто прочитати цю книжку
(підлітку)
1. Просто з цікавості через незвичну назву.
2. У ній багато цікавих історій, корисних для роздумів.
3. Те, що написано у ній, не завжди можна почути від батьків. Книжка спонукає тебе задати самому собі питання: «Який я є сьогодні? Чи бажаю стати добрим батьком для своїх майбутніх дітей? Чи не запізно я думаю про це? Що я можу зробити аби правильно підготувати себе до майбутнього батьківства?
4. Ти отримаєш відповіді, на частину питань, які тебе турбують.
5 Вже сьогодні можеш передбачити деякі питання, які, можливо, отримаєш у майбутньому від своїх дітей.
6. Отримаєш підтримку у намаганні задати те чи інше питання своєму батьку, або родичу-чоловіку.
7. Зацікавившись якоюсь темою, можеш попросити дорослих знайти відповідний матеріал у Біблії, відповідність їй викладеного у книжці.
8. У тебе є можливість згодитись з чимось чи не згодитись.
9. Аби задати собі питання іронічно: «А воно це мені треба?» або стверджуючи: «Саме це мені зараз треба знати!»
10. В разі повної згоди зі змістом книги, варто порадити прочитати її своїм друзям.
Прозвисько
Сутеніє. Дід Охрім сидить на ґанку власної сільської хати і зажурено споглядає, як онук зачиняє двері сараю. Ген, минули роки його дитинства, як у цього Василька, молодості, подружнього життя. І ось дід вже доживає одинаком свої літа: немає любої дружини Марусі, немає й їхньої єдиної дитинисина Миколкибатька ось цього непосидючого і завзятого хлопчика Василька.
Було Пролетів час, залишивши на скронях сивину, а на серці щем, який раз у раз знімає оцей єдиний і такий бажаний онук.
Дідусю, промовив онук, я вже попорався. Можна ще трохи посидіти з Вами отут на ґанку?
Сідай, Васильку, відповів дід.
Добре. Подивіться, яке безхмарне небо, який серпастий місяць на небі і які ясні зорі! Як прохолодно після денної спеки! Навіть пташки розвеселились і не поспішають засинати у своїх гніздах, а на ставку радісно кумкають жаби.
Романтику мій любий! ніжно звернувся до внука Охрім. Він пригорнув до себе хлопчика і промовив:
Господь благословив тебе ніжним, чутливим до Його творіння серцем. Це добре в очах Бога. І це характерно для всього роду Паліїв.
Діду, а чому і Ви, і тато, і ми з мамою носимо прізвище Палій? Що воно означає? Я питав про це у тата, але він не зміг пояснити і порадив звернутися з цим питанням особисто до Вас, бо про родовід знаєте тільки Ви.
Так, Васильку. Колись люди зберігали різні документи, грамоти, свідчення про походження свого роду. Мій дід, а твій прапрадід, знав про пращурів десь до пятого коліна. До речі, більшість євреїв, які вважають себе істинними євреями, повинні знати напамять Тору (це їхня Біблія), а також свій родовід до дванадцятого коліна. І цей порядок існує у сімях євреїв тисячоліттями.
Минув час. Дотримання традицій в українських сімях зійшло нанівець. Грамоти, документи, свідчення, козацька шабля пращуравсе це у нашому роді загубилися. Ось, можливо ви почнете шукати свої витоки, щоб низько вклонитися нашим дідам та прадідам, які виборювали волю і прагнули жити, як ми з тобою, у вільній та незалежній державіУкраїні.
Рід наш походить від пращура, на імя Семен, який молодим прибув на Запорізьку Січкрай вільного козацтва і був прийнятий.
За правилами Січі, новоприбулі повинні були залишити свої прізвища за зовнішніми стінами і увійти до козацького світу з тим ім'ям, яке б найвдаліше їх характеризувало.
Зазвичай, новачків розподіляли по куренях.
Новачки спочатку проходили вишкіл на вміння користуватись зброєю та приміняти іншу військову науку, аби мати право носити почесне звання козака. Пройшов вишкіл і Степан. Після цього запросили його в хату, яка правила за канцелярію. Зайшов Степан і представ перед поважними козаками. А вони сидять і розглядають «новоспеченого» козакаСтепана, бо настав час давати йому прозвисько, під яким він буде представлений всім на Січі, як козак.
Дідусю, а як зрозуміти слово прозвисько? спитав Василько.
Це коли людину називають, як у нас кажуть, «по-вуличному».
Як це?
Добре, спробую пояснити. Як ти називаєш свого друга Митькаонука мого сусіда?
Звісно, Митько Хвостиків.
Ну а в школі, як ти гадаєш, як він записаний у класному журналі?
Не знаю. Мабуть, теж Хвостиків.
Ні, любий мій Васильку, там він записаний, як Дмитро Сергійчук.
А як це сталося, що його діда Омелька, його батька Данила і його самого стали звати Хвостиками?
Так от, посміхнувся Охрім, Хвостикце не прізвище, а прозвисько. І прилипло до Омелька, а потім перейшло до всієї його родини, після випадку, який трапився ще за часів його дитинства.
Дитинства? Так давно?
Саме так. Ти, Васильку, бачив, як качка пливе з каченятами по ставку?
Так. Вона пливе попереду, а каченята за нею, один за одним, наче привязані на мотузочок.
Вірно, внучку. Ось саме так одного разу з двору Сергійчуків вийшло пять хлопцівстарші брати Омелька. Першим вийшов і пішов по дорозі, найстарший брат Гриць. За ним, трохи відстаючиПилип. Потім з подвіря вийшов Федір і інші брати: Кость та Іван. Йдуть вони ланцюжком, один за одним, як каченята. Раптом Гриць обернувся, щоб переконатися, чи є брати і розсміявся від того, що він побачив: за всіма ними не йшов, а біг маленький Омелько. Це так потішило Грицька, що він голосно вигукнув, звертаючись до братів: «Дивіться! За нами біжить хвостик!» З того часу Гриць, його брати, друзі братів казали про Омелька не інакше, якХвостик.
А баба Горпина чому Хвостикова?
Тому, що вийшла заміж за ньогоХвостика. Діти чиї? Хвостикові. Онуки та правнуки чиї? Хвостикові. І так буде доти, поки рід буде жити в селі.
Дід продовжував:
Часто на запит російського чи польського уряду, чи нема в Січі якогось Холопа поміщика Іванова на імя Іван, запорізький кіш відповідав, що таких осіб на Січі немає. Але насправді були новачки-майбутні козаки на прозвисько Задерихвіст чи Загубиколесо, котрі вступили до лав козаків приблизно в той час, про який запитують московські чи польські пани.
Ото ж! продовжив розповідь про пращура дід Омелько. Сидять поважні козаки в курені покритим соломою і обговорюють позитивні риси та вади характеру майбутнього козака і Семена щоби дати йому, як заведено у Січі, влучне прозвисько. Сперечаються і ніяк не можуть дійти згоди. Семен ходить у білих штанях? Так, але козак на прозвисько Білоштан вже є. Начебто має скривлений ніс? Так Кривоніс теж вже є. Не вживає пива? Так Непийпиво теж є. Придибайло, Нетудивітер, Козоріз також є Сперечаються вже котру годину, а Семен стоїть перед ними і нудиться. Раптом він рвучко вискочив з хати, витягнув зі штанів кресало (тоді не було запальничок), викресав вогню і підпалив соломяну стріху хати, у якій з приводу його прозвиська радилися козаки. Побачивши це, вони прожогом вискочили з хати. Один з них підскочив до Семена з лайкою: «Клятий палій! Що ти наробив?» Тут таки і прилипло до Семена це словоПалій. І став невідомий втікач з невідомого села Семеном Палієм. Відчайдуха Семен Палій дослужився на Запорізькій Січі до полковника і став прикладом для інших козаків. Його прізвисько перейшло нащадкам вже у якості прізвища, доки не дійшло до нас з тобою. Так, що ми з тобою маємо обовязок перед полковником Семеном Палієм нести почесне і відповідальне звання козака.
К сожалению!!! По просьбе правообладателя доступна только ознакомительная версия...