Зоряна П. Лешко - Щасливі не плачуть

Шрифт
Фон

Зоряна Лешко

Щасливі не плачуть

© Лешко З. П., 2021

© Depositphotos.com / Vadymvdrobot, nd3000, kadetfoto@gmail.com, обкладинка, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2022

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2022

* * *

Незважаючи на холод у величезному приміщенні, Соломія розщібнула два верхні ґудзики на сорочці й увімкнула камеру смартфона.

«Отож, любі мої підписники, із неймовірним почуттям щастя повідомляю вам, що сьогодні офіційно завершився передпродакш фільму з робочою назвою Обирає кров. Безмежно тішуся, що цей роман сподобався вам настільки, що ви підтримали ідею його екранізації не лише вподобайками, а й гривнею. У тому, що роман таки екранізується, є ваша величезна заслуга. Дякую кожному з вас.

У наступних постах та сторіз розповім вам про наш дрімкаст, кастинги й обрані локації. Про всіх найголовніших людей знімального процесу. А ще маю сюрприз: кожен з вас може стати актором у масовці нашого фільму. Тому стежте за оновленнями, підписуйтесь на розіграші й отримайте персональне запрошення на зйомки.

Люблю вас і дякую за вашу любов та підтримку».


 Міє, Кіщук не давав згоди на участь твоїх підписників у зйомках.

 Я автор сценарію, співпродюсер, інвестую власні й залучаю чужі кошти. Крім того, роблю безкоштовну рекламу в соцмережах. Денис не відмовить.

 А Чаниж?

 А хай спробує не погодитись. Ми ще акторів не затвердили, а «Кров» уже входить у топ пять найочікуваніших фільмів наступного року. Олег, звісно, генеральний продюсер, але саме я роблю більше за всіх інших разом узятих. Він не відмовить мені в маленьких бонусах для моїх підписників, які, до речі, теж вклали кількадесят тисяч у «Кров».

 Та я й не заперечую, але, може, треба було спочатку з ними обговорити, а не ставити перед фактом?

 Переживуть.

 От чому ти завжди йдеш найважчим шляхом?

 Життя  взагалі важка штука Надю, не парся, усе буде добре. Людей і себе треба тримати в тонусі О, диви! Уже більше тисячі лайків

 Міє, як твій менеджер, асистент і подруга, мушу знов нагадати: перестань так зависати в соцмережах. Я розумію, що це реклама і все таке, але ти вже півтора року не можеш дописати книжки. І ті ж твої підписники щодня нагадують, як чекають на обіцяну суперновинку. Ти ще повисиш на цій хвилі до виходу фільму, а потім? Перекваліфікуєшся в модного блогера?

 Я допишу її.

Надя закотила очі під лоба, усім виглядом виказуючи цілковиту невіру. Соломія лише скоса поглядала на подругу й намагалася погамувати роздратування. Жінка розуміла, що Надя дбає про її інтереси не лише через хорошу платню й цілком має рацію, але кожне нагадування про недописану книжку щораз більше злило.

Протягом півтора року Соломія написала заледве сто тисяч знаків і закинула. Не йшло. Не писалось. Могла годину сидіти перед монітором і набрати два-три абзаци. Не уявляла, як закінчити текст. Структурований і продуманий сюжет що далі то більше здавався нелогічним, її вигадані персонажі якимось дивом вийшли з-під контролю, і зрештою Мія усвідомила, що середина розмилась, а кінцівка взагалі зникла. Ні, вона написала фінал із самого початку  така сльозлива сцена в лікарні, що завершується повним нехепі-ендом,  але тепер не уявляла, як довести історію до того моменту. Десь у сюжет закралась помилка і загнала його в глухий кут.

Не казати ж Наді, що загубилась і розчарувалась у власному тексті. Навіть гірше  не може вигадати нічого нового. Усі ідеї здаються якщо не банальними, то сплагіаченими. Соломія почала підозрювати, що після «Крові» втратила не лише бажання писати, а й натхнення взагалі. Закохалась у власний текст настільки, що не може написати нічого нового. Саме тому стала такою активною в соцмережах, жила мрією екранізації і змогла запалити нею тисячі своїх підписників.

 Надю, не переймайся, справді. Щойно відзнімемо весь матеріал і фільм піде в монтаж, я сяду за обіцяну книжку й допишу її ще до премєри.

 Добре, не маю нічого проти. Але я краще нічого не анонсуватиму, поки не закінчиш, щоб

 Не починай! Цього разу все буде вчасно. Урочисто обіцяю.

 Не можу сказати, що ти мене сильно заспокоїла, але хай буде Чекай,  Надя зупинилась і розвернула до себе Соломію,  ти що, збираєшся бути на зйомках від початку й до кінця?

 Звичайно. Я ж повинна переконатись, що все буде як слід.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3

Похожие книги

Популярные книги автора