«За першим помахом, – пише Тен, – французи підкорилися і відчували себе при цьому природно; нижчі – селяни і солдати – з тваринною вірністю; вищі – сановники і чиновники – з візантійським раболіпством. З боку республіканців – ніякого опору; навпаки, саме серед них він знайшов свої кращі знаряддя управління: сенаторів, депутатів, членів Національної ради, суддів, всякого роду адміністраторів. Одразу під проповіддю свободи і рівності він розгадав їх самовладні інстинкти, їх жагу командувати, гнобити, хоча б і підпорядковано, і зверх того у більшості з них апетити до грошей і насолоди. Між делегатом Комітету Громадського Порятунку і яким-небудь міністром, префектом або супрефектом Імперії різниця незначна: це та сама людина, але в іншому костюмі, спочатку в тозі революціонера, а потім у віцмундирі чиновника».
Якщо вплив середовища на людину здається настільки великим, то головним чином тому, що воно діє на побічні і тимчасові особливості або на ще приховані задатки характеру, про які нам вище довелося говорити. Насправді зміни не дуже глибокі.
Найбільш мирна людина під впливом голоду може доходити до ступеня жорстокості, який приводить її до всіляких злочинів, а іноді навіть до того, що вона пожирає своїх ближніх. Чи можна на підставі цього сказати, що її звичайний характер остаточно змінився?
З того, що умови цивілізації приводять одних до надмірних розкошів і до всіх вад, які становлять їх неминучий наслідок, а іншим створюють дуже великі потреби, не даючи їм засобів для їх задоволення, за цим може слідувати загальне невдоволення і неспокійний стан, які будуть діяти на поведінку і викликати всілякі перевороти, але в цих невдоволеннях, в цих переворотах завжди будуть проявлятися основні риси раси. Англійці Сполучених Штатів вносили колись в свої чвари під час міжусобної війни ту ж наполегливість, ту ж неприборкану енергію, яку вони тепер вкладають в основу міст, університетів і фабрик. Характер не змінився. Змінилися тільки предмети, до яких він додавався.
Досліджуючи один за одним різні фактори, які здатні впливати на психічний склад народів, ми можемо завжди констатувати, що вони діють на побічні і непостійні сторони характеру, але анітрохи не зачіпають його основних рис або зачіпають їх лише шляхом дуже повільних спадкових накопичень.
З написаного вище ніяк не можна зробити висновок, що психологічні особливості рас зовсім піддаються змінам; а тільки те, що, подібно до анатомічних ознак, вони дуже стійкі. Внаслідок цієї стійкості душа рас і змінюється так повільно протягом віків.
Розділ III
Психологічна ієрархія рас
Психологічна класифікація ґрунтується, подібно до анатомічної класифікації, на констатуванні невеликого числа постійних і основних рис. – Психологічна класифікація людських рас. – Первісні раси. – Нижчі раси. – Середні раси. – Вищі раси. – Психологічні елементи, угруповання яких допускає цю класифікацію. – Елементи, які мають найбільшу важливість. – Характер. – Моральність. – Розумові якості можуть змінюватися вихованням. – Якості характеру постійні і складають незмінний елемент кожного народу. – Їх роль в історії. – Чому різні раси не можуть розуміти і впливати один на одного. – Причини неможливості змусити нижчий народ прийняти вищу цивілізацію.
Коли в галузі природознавства доводиться встановлювати підстави для класифікації видів, то праця ця полегшується тим, що незмінні і, відповідно, основні ознаки, за якими визначається кожен вид, дуже нечисленні. Їхній перелік завжди займає кілька рядків. Це тому, що в дійсності натураліст займається тільки незмінними ознаками, не звертаючи ніякої уваги на тимчасові. Втім, ці основні ознаки неминуче тягнуть за собою цілу низку інших.
Те ж саме – з психологічними ознаками рас.
Якщо вдаватися в подробиці, то між одним народом та іншим, між одним індивідуумом та іншим можна помітити незліченні й тонкі відмінності; але якщо звертати увагу тільки на основні ознаки, то доведеться визнати, що для кожного народу вони нечисленні. Тільки на прикладах (ми скоро наведемо дуже характерні) можна ясно показати вплив цього невеликого числа основних ознак на життя народів.
Підстави психологічної класифікації рас можуть бути викладені лише після детального вивчення психології різних народів. Для цієї праці потрібні були б томи; ми ж обмежимося тим, що накидаємо їх психологію великими штрихами. Розглядаючи тільки головні психологічні ознаки людських рас, ми можемо розділити їх на такі чотири групи: первісні раси, нижчі, середні і вищі.
Первісні раси – ті, у яких не знаходимо жодного сліду культури і які зупинилися на тій епосі первісної тваринності, яку переживали наші предки в кам’яному віці: такими є нинішні фіджійці й австралійці.
Крім первісних рас існують ще нижчі раси, головними представниками яких є негри. Вони здатні до зачатків цивілізації, але тільки до зачатків. Ніколи їм не вдавалося піднятися вище зовсім варварських форм цивілізації, хоча випадок робив їх (наприклад, негрів Сан-Домінго) спадкоємцями вищих цивілізацій.
До середніх рас ми відносимо китайців, японців, монголів і семітичні народи. Через ассірійців, монголів, китайців, арабів вони створили високі типи цивілізацій, які могли бути перевершені одними тільки європейськими народами.
Серед вищих рас можуть займати місце тільки індоєвропейські народи. Як в давнину, в епоху греків і римлян, так і сьогодні одні тільки вони виявилися здатними до великих відкриттів у сфері мистецтва, науки і промисловості. Тільки їм ми зобов’язані тим високим рівнем, якого досягла нині цивілізація. Пара й електрика вийшли з їх рук. Найменш розвинені з цих вищих рас, наприклад індуси, піднеслися в сфері мистецтва, літератури і філософії до такого рівня, якого ніколи не могли досягти монголи, китайці і семіти.
Між чотирма великими групами, які ми щойно перерахували, неможливе ніяке злиття; розумова прірва, яка їх розмежовує, очевидна. Труднощі починаються тільки тоді, коли хочуть поділити ці групи. Англієць, іспанець, росіянин відносяться до групи вищих народів; проте ми добре знаємо, що між ними існують дуже великі відмінності. Щоб визначити ці відмінності, потрібно окремо описати характер кожного народу. Це ми скоро зробимо для двох з них для того, щоб застосувати наш метод і показати важливість його результатів. Поки ж ми назвемо тільки в найзагальніших рисах природу головних психологічних елементів, за якими можна розрізняти раси.
У первісних і нижчих рас (немає потреби їх відшукувати серед справжніх дикунів, так як нижчі верстви європейських суспільств подібні первісним істотам) можна завжди констатувати більшу чи меншу нездатність міркувати, тобто асоціювати в мозку ідеї, щоб їх порівнювати і помічати їх подібності та відмінності, – ідеї, викликані минулими відчуттями, або слова, які служать їхніми знаками, з ідеями, виробленими справжніми відчуттями. З цієї нездатності міркувати виникає велика легковірність і повна відсутність критичної думки. У вищій істоті, навпаки, здатність асоціювати ідеї і робити з них висновки дуже велика, критична думка і здатність до точного мислення високо розвинені.
У людей нижчих рас можна ще констатувати дуже слабкий ступінь уваги і міркування, дуже великий наслідувальний розум, звичку робити з окремих випадків загальні неточні висновки, слабку здатність спостерігати і виводити зі своїх спостережень корисні результати, надзвичайну мінливість характеру і дуже велику непередбачливість. Інстинкт моменту – єдиний їх путівник. Подібно до Ісави – типу первісної людини – вони охоче продали б своє майбутнє право первородства за справжню сочевичну юшку. Коли людина вміє протиставляти найближчому інтересу майбутній, ставити собі мету і з наполегливістю переслідувати її, то вона вже здійснила великий прогрес.