Олексій Геращенко
Цікаво про фінанси
Серія «Шкільна бібліотека української та світової літератури» заснована у 2010 році
Переклад з російської М. В. Скоробогатова
Художник-оформлювач П. В. Кузь
© О. Л. Геращенко, 2016, 2019
© М. В. Скоробогатов, переклад українською, 2016
© П. В. Кузь, художнє оформлення, 2019
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2010
* * *
Чому тобі варто прочитати цю книжку
Цю книжку написано для людей, що живуть в економічному світі. Загалом усі ми в ньому живемо. В цьому світі купують, продають, отримують доходи, платять податки, на які потім держава утримує школи, лікарні, будує дороги й забезпечує освітлення на вулицях. На емоції людей впливають курс валют і ставка по кредитах, які, в свою чергу, також залежать і від емоцій; люди накопичують собі заощадження на майбутнє, порівнюють свій рівень доходу з іншими тощо. Це і є економічний світ.
Цю книжку написано так, щоб її зміг прочитати будь-хто. Прочитати, зрозуміти і щось змінити у своєму житті. Напевно, кожна книжка трохи змінює нас. Ця покликана зробити наше перебування в економічному світі комфортнішим і приємнішим, сприяти економічній успішності.
Спочатку ми розберемось, як працює весь економічний механізм і що робить громади й країни економічно успішними. Ми зрозуміємо, навіщо економіці банки, що таке гроші, як виникає інфляція, навіщо потрібні податки, чому розподіл доходів зазвичай видається нам настільки несправедливим і чи можна це виправити. Дізнаємося, як відбувалась еволюція економічної думки, чому трапляються кризи і про що досі сперечаються економісти.
Потім з’ясуємо, якими є ознаки і принципи мислення видатних підприємців, котрим вдалося створити всесвітньо відомі компанії. Дізнаємося, скільки нині коштує успішний бізнес і як визначається його вартість.
Останню частину буде присвячено персональній ефективності. У кожної родини є резерв можливостей для поліпшення свого фінансового становища, тож чому б саме тобі не стати в ній головним фінансистом і допомогти родичам поліпшити добробут? Існують як загальні принципи управління персональними фінансами, так і ті, що підходять саме тобі. Про активні і пасивні доходи, про те, якого розміру колись стане пенсія твоїх батьків і чи варто на неї покладатися, про збереження заощаджень, про вибір між стабільною зарплатнею і нестабільним доходом підприємця, а також про те, які професії передовсім опиняться під загрозою зникнення, а які натомість матимуть попит.
Стати економічно ефективним самостійно, досягти результату для підприємства й жити в заможній країні – хіба не гідне завдання? Кожен з нас створює світ, в якому ми всі живемо. Економіка не схожа на фізику чи хімію, які можуть обійтися без людей, адже процеси всередині сонячного ядра не залежать від нашого ставлення до них. Тим часом економіка створена людьми; вона – їхня похідна, настільки ж незвідана, як і сама людина.
Як тобі стати економічно успішним і жити у світі, де інші люди також досягають успіху? Насамперед – прочитати цю книжку, щоб знайти відповіді на деякі запитання. Але пам’ятай: поставити найголовніші запитання і відповісти на них можеш тільки ти.
Частина 1
Економіка країни
Замість вступу
– Послухайте, друже мій, чого хочуть всі ці люди?
– Грошей, звичайно, грошей.
– Тож дайте їм грошей! Ви ж можете все!
– Так, я міг би, але що це змінить?
– Вони отримають те, чого хочуть!
– Чого ж вони хочуть?
– Та ви самі щойно сказали. Грошей!
– О ні, вони помиляються. Якщо я дам їм грошей, вони збагнуть, що це нічого не вирішило.
– Чому?
– Замість того, щоб працювати старанніше, вони побіжать купувати всілякі непотрібні дурниці.
– Стривайте, але торговці й виробники зрадіють, вони продадуть усе, що мають, і…
– І підвищать ціни. Коли ти бачиш чергу, а продукції бракує, то підвищуєш ціну, бо за твоїм продуктом полює забагато грошей.
– Але ці люди встигнуть купити те, про що мріяли!
– Можливо, перші з них. Перші завжди збирають вершки. Останнім або нічого не лишиться, або буде надто дорого й не вистачить навіть тих грошей, що ми їм дамо.
– Але хоч частина з них розбагатіє?
– Ненадовго, потім всі стануть біднішими.
– Але хіба в нас є вибір? Вони гамселять у двері, вони їх виламують, вони розірвуть нас на шматки!
– Так, людина в розпачі робить безглузді вчинки, хоч і в інших станах вона робить їх із завидною регулярністю.
– Чого вони хочуть?
– Покарати нас. І знайти гроші. Вони борються з несправедливістю.
– Слухайте, тож поясніть їм, що гроші тут не допоможуть, так?
– Так, гроші – це завжди наслідок, а не причина. Я багато можу розповісти про це – не знаю лише, чи встигну, бо двері вже тріщать. Навряд чи зможу переконати їх. Адже люди, як правило, впевнені у своїй правоті. Хоч я економіст і багато знаю про гроші.
– Економіст? А хто такі економісти?
– Так відразу й не відповіси. Загалом це люди, що займаються економікою.
– Так, це багато що пояснює. Ціную ваш сарказм. І що таке економіка?
– Якщо я відповім, що це те, чим займаються економісти, вас це влаштує?
– Ні, не влаштує.
– Добре, тоді розповім докладніше. Адже ми всі займаємось економікою, навіть якщо не усвідомлюємо цього.
Як виникла економіка?
Історія економічних поглядів
Економіка не набагато молодша за людину розумну. Homo sapiens вийшов з печери, озирнувся і швидко усвідомив, що для комфортного життя мало забити мамонта. Його тушу потрібно правильно розподілити між членами племені так, щоб зберегти стимули для майбутнього полювання, з’їсти не надто багато, щоб створити запас. Йому важливо показати, хто головний, кому перепаде найбільша і найсмачніша частина здобичі, зберегти кістки на будівництво хатини.
Що заважало – так це бажання отримати все й одразу, яке виключало можливість отримати більше потім. Короткострокові і довгострокові цілі повсякчас суперечили одна одній.
Іноді справи йшли погано, тоді доводилося вигадувати нові способи збереження життя. Іноді – дуже добре, але тоді і вдалого полювання було замало, хотілося дедалі більшого, чогось нового.
«Ресурси обмежені, потреби безмежні», – значно пізніше пояснить цю ситуацію економіст. Як же нам оптимально розпорядитися ресурсами і максимально задовольнити потреби?
Над розв’язанням цього завдання вже тисячоліття безуспішно ламають голову науковці.
Homo economicos був спочатку непомітною тінню homo sapiens, поступово поглинаючи його дедалі більше. Практично все, чим ми пишаємося як досягненнями цивілізації, можна назвати продуктом економіки – палаци й парки, можливість зв’язатися з людиною через океан за частку секунди і розплатитися банківською карткою, літаки й автомобілі, космічний туризм і навіть пакетики з чаєм.
Але повернімося до витоків економічної думки і спробуймо простежити за її еволюцією.
Аристотель і Платон висловилися, мабуть, про все, тому почнімо з них.
Аристотель розрізняв так звані економіку і хрематистику.
Економіка – цілеспрямована діяльність зі створення благ, необхідних для природних потреб людини.
Хрематистика – наука про збагачення, мистецтво накопичувати багатство (гроші і майно).
Такий поділ немов підкреслює бажаний аскетизм економіки – задовольнити лише природні потреби. Але ми пам’ятаємо, що потреби є безмежними. Спочатку людина каже: «Мені потрібна квартира й машина. І все. Більше нічого не треба». Якщо це з’явилося, то: «Все-таки квартира має бути більшою. І дітей треба вивозити на природу. Ще заміський будиночок». Якщо і з цим склалося, то часто: «А ще яхта. Маленька». А потім велика, потім гелікоптер, палац, літак… Більшість все-таки не має «стоп-крана бажань».
Тому поділ Аристотеля виявився умовним.