Стефанык Василь Семенович читать онлайн

Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Над заходом червона хмара закаменіла Довкола неї заря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого Ізза тої голови проми

Василь Стефаник Вон в той лачуге, что привалилась к бугру, как раздавленный жучок, лежала бабка Под боком мешок, а под головой грязная жёсткая подушка Подле старухи на земляном полу – кусок хлеба да кувшинчик с водою В

Василь Стефаник У Романихи захворала корова Лежала на соломе и печально глядела большими серыми глазами Ноздри трепетали, шкура морщилась – дрожала вся в горячке Пахло от неё хворью и болью страшной, но немой В таких

Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Оце я вернув з похорону моєї приятельки а дитинячих літ Ледве витягав ноги з русівського густого болота, а таки довів вовчицю до її ямки В тонкі дошки її деревища гр

Василь Стефаник Лесь по обыкновению стащил у жены немного ячменя и нес его в корчму Не шел, а мчался к корчмарю, да все оглядывался. – Ну вот, бежит уже с пострелятами, чтоб вам головы сломить! Только бы заскочить в корчму

ВОНА ЗЕМЛЯТо як Се­мен із за­хо­дом сон­ця вер­нув до­до­му, то зас­тав на своїм подвір'ї п'ять ко­ва­них возів, на­би­тих всіля­ким доб­ром, ще й ко­лис­ка на­вер­ху бу­ла Коні ко­ло возів добрі А на приспі сиділи ст

Я йду, йду, мамо. Не йди не йди, сину Пішов, бо стелилася перед його очима ясна і далека. Кожні ворота минав, усі білі вікна. Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи. Уднину вона була безконечна, як промінь сонця, а вночі н

Отой Антін, що онде п'яний викрикує на толоці, був все якийсь нещасливий Все йшло йому з рук, а ніщо в руки Ку­пить корову, та й здохне, купить свиню, та й решетину дістане За кожний раз отак. Але як умерла йому жінка, а за н

Відколи Іва­на Діду­ха за­пам'ята­ли в селі газ­дою, відтоді він мав усе лиш од­но­го ко­ня і ма­лий візок із ду­бо­вим диш­лем Ко­ня зап­ря­гав у підру­ку, сам се­бе в бо­роз­ну; на ко­ня мав ремінну шлею і на­шильник,

НИТКАУ хаті тихо, вікна чорні Матір божа ледви освітлена і ку­жіль, її чоловік Семен, він як спить, то ще її любить А коло ньо­го Марія та Василь А коло неї колиска з Юрком, на­й­ме­н­шим Образи на стінах і велика радіст

Василь Семенович Стефаник Тома Басараб хотів повіситися у кошниці в саме полуднє… Всі звернулися до Томи. Басараби поглянули недовірливо на Миколая і замовкли. Басараби як би поснули у дубовім сні Василь Семенович Стеф

У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку Він хотів утопити і старшу, але випросилася Відколи Грициха вмерла, то він бідував Не міг собі дати ради з дітьми без жінки Ніхто за нього не хотів піти заміж, бо кобито лишень діти, але то ще й біда і нестатки Мучився Гриць цілі дв

«Вибрані новели» Василя Стефаника збірник, до якого увійшли найвідоміші твори письменника***. Героями цих новел є прості селяни, письменник змальовує їхні психологічні портрети у найбільш напружені моменти життя. До найкращих творів автора відносяться такі новели як «Камінний хрест», «Новина», «Син