Містер Дедалус презирливо пирхнув.
— Знаєш, Джоне, — сказав він, — так їм і треба. Ми — нещасний, заїжджений попами народ, завжди були такими і будемо такими довіку.
Дядько Чарлз похитав головою і сказав:
— Кепська справа! Кепська справа! Містер Дедалус повторив:
— Заїжджений попами, забутий Богом народ!
Він кивнув на портрет свого діда, що висів праворуч нього на стіні.
— Бачиш отого дядька, Джоне? — сказав він. — То був добрий ірландець, коли ще про гроші ніхто не думав. Його засудили до смертної кари, бо він був «білий». А про наших друзів-клерикалів він любив говорити, що ноги їхньої в нього у домі не буде.
Данті сердито втрутилася:
— Якщо ми заїжджені попами, то цим слід пишатися! Вони — зіниця ока Божого! Не торкайтеся їх, каже Христос, бо вони зіниця ока Мого.
— Значить, нам не можна любити свій край? — запитав містер Кейсі. — Ані йти за чоловіком, народженим для того, щоб вести нас?
— Він зрадник свого краю! — відрізала Данті. — Зрадник, перелюбник! Священики правильно зробили, що зреклися його. Священики завжди були правдивими друзями Ірландії.
— Справді? Та ну! — сказав містер Кейсі.
Він з розмаху посадив кулака на стіл і, сердито насупившись, став відгинати палець за пальцем.
— Хіба єпископи Ірландії не зрадили нас у час унії, коли єпископ Ланіґан підніс вірнопідданчий адрес маркізові Корнваллісу? Хіба в 1829 році єпископи і священики не продали сподівань свого краю в обмін на свободу католицької релігії? Хіба не вони засуджували рух феніїв з амвонів та в сповідальнях? Не вони зганьбили прах Теренса Белью Мак-Мануса?
Обличчя його пашіло гнівом, і Стівен відчував, що з кожним словом, яким проймалася його душа, так само починають пашіти і його щоки. Містер Дедалус хрипко, презирливо реготнув.
— Господи! — вигукнув він. — Я забув про старого Пола Каллена! Це ще одна зіниця ока Божого!
Данті перехилилась через стіл і крикнула просто у вічі містерові Кейсі:
— Правильно вони роблять! І завжди робили правильно! Бог, мораль і релігія передусім.
Місіс Дедалус, бачачи її хвилювання, сказала:
— Місіс Райордан, не варто так хвилюватися.
— Бог і релігія понад усе! — вигукнула Данті. — Бог і релігія — понад марнотою світу цього!
Містер Кейсі підніс затиснутий кулак і бабахнув ним об стіл.