Потім брат Майкл зібрався йти, а хлопець з третього граматичного сказав, щоб він не забув прийти розповісти новини з газети. Стівенові він сказав, що прізвище його Атай, що тато його тримає скакових коней, які класно беруть перешкоди, і що тато його завжди готовий підмастити долоню братові Майклу, щоб тільки той захотів, бо брат Майкл дуже порядний і завжди розказує йому новини з газети, яку там, нагорі у замку, мають щодня. В газеті які хоч є новини — про нещасні випадки, кораблетрощі, про спорт і політику.
— Тепер в газеті — сама політика, — сказав він. — Твої вдома теж про це балакають?
— Так, — сказав Стівен.
— І мої, — сказав він. Тоді він задумався і сказав:
— Чудне у тебе прізвище — Дедалус, і в мене чудне — Атай. Моє прізвище — це назва міста. А твоє наче латинське.
Тоді він спитав:
— Ти вмієш відгадувати загадки? Стівен відповів:
— Не дуже. Атай сказав:
— А оцю розгадаєш? Де в графстві Кілдар аж три сполучники?
Стівен думав-думав і сказав:
— Здаюся.
— У місті Атай, — сказав він. — Розумієш, у чім тут сіль? А та й — три сполучники, Атай — місто у графстві Кілдар.
— Ага, зрозуміло, — сказав Стівен.
— Це стара загадка, — сказав Атай. За хвилю він знову озвався:
— Слухай!
— Що? — запитав Стівен.
— Знаєш, як можна цю саму загадку по-іншому загадати?
— А ти знаєш? — спитав Стівен.
— Ага, — сказав він. — Знаєш, яким ще способом можна її загадати?
— Ні, — сказав Стівен.
— І не здогадуєшся? — спитав він.
Підвівшись на ліжку, він дивився на Стівена. Тоді відкинувся на подушку і додав: