Енді спав.
І згадував.
2
Експериментом керував чоловік на імя доктор Вонлесс. Він був товстим, лисавим і мав як мінімум одну дивну звичку.
Кожному з вас, дванадцятьох молодих панів і панянок, зроблять інєкцію, сказав він, шматуючи сигарету над попільничкою, що стояла перед ним; мініатюрні рожеві пальці скубли тонкий сигаретний папір, з якого сипались охайні жмутики золотаво-коричневого тютюну. Шість інєкцій становитиме вода. Ще шістьвода з дрібкою хімічної сполуки, яку ми називаємо Шостою партією. Розгорнуті властивості цієї сполуки засекречені, але по суті це снодійне з легким галюциногенним ефектом. Отже, як ви розумієте, сполуку вам уведуть подвійно сліпим методом іншими словами, ані ви, ані ми до останнього не знатимемо, кому випала чиста доза, а комуз домішкою. Усі ви, дванадцятеро, перебуватимете під суворим лікарським наглядом протягом сорока восьми годин після інєкції. Питання?
Питань було декілька, і більшість стосувались точного складу Шостої партії те слово «засекречені» мов пустило собак-шукачів по сліду арештанта. Від цих запитів Вонлесс дуже вправно ухилився. Але ніхто не поставив питання, яке найбільше цікавило двадцятидворічного Енді Макґі. Він роздумував, чи не підняти йому руку в затишині, яка запала в напівпорожній лекційній залі гаррісонівського факультету психології й соціології, і чи не спитати: скажіть-но, а чого ви так дерете цілком нормальні сигарети? Але краще не питати. Краще дати волю фантазії, поки триває ця нудьга нудезна. Чоловік намагається кинути курити. Оральна фіксаціякуриш цигарки, анальна фіксаціядереш цигарки. (На цій думці губи Енді розтягнулися в легкому посміху, який він затулив долонею.) Вонлессів брат помер від раку легень, і доктор символічно виплескує агресію на тютюнову промисловість. А може, це просто ще одна колоритна завороть, що нею викладачі коледжу мають потребу хизуватись, а не пригнічувати. На другому курсі Гаррісона в Енді був викладач англійської (на щастя, вже пішов на пенсію), який, читаючи лекції про Вільяма Діна Гавеллза і становлення реалізму, безперестанку нюхав собі краватку.
Як питань більше немає, то я попрошу вас заповнити ці анкети і чекаю вас у найближчому майбутньомуо девятій наступного вівторка.
Два аспіранти роздали ксерокопії з двадцятьма пятьма безглуздими питаннями, що вимагали відповідей «так» або «ні». «Ви коли-небудь вдавалися за допомогою психіатра? 8». «Як вважаєте, ви зазнавали коли-небудь справжнього екстрасенсорного досвіду? 14». «Ви коли-небудь вживали галюциногенні препарати? 18». Після недовгої паузи Енді написав «ні», міркуючи: «Того бравого 1969 року хто їх не вживав?»
Напоумив його на цю справу Квінсі Тремонт, сусід на орендованій квартирі. Квінсі знав, що фінансові справи в Енді поганенькі. Тоді був травень останнього навчального року Макґі. З пятисот шістьох однокурсників він був сороковим за успішністю, третімз англійської. Та ж бульби собі на це не купиш, як він був казав Квінсі, який вчився на психолога. З осіннього семестру на Енді чекала аспірантура, а також стипендія з позикою, що її вистачатиме на купівлю продуктів і яке-не-яке життя аспіранта коледжу Гаррісона. Та все цевосени, а поки тривало літнє затишшя. Найкраще, що він зміг собі підшукати, це відповідальна і непроста посада нічного оператора на бензоколонці «Арко».
Що скажеш про можливість швидко заробити дві сотні? спитав тоді Квінсі.
Енді відкинув зі своїх зелених очей пасма довгого темного волосся і вишкірився.
І в якому чоловічому туалеті буде співбесіда?
Ні, це психологічний експеримент, сказав Квінсі.Хіба що проводить його Скажений Доктор. Тому стережися.
Хто такий?
Гім Вонлесс, Тонто. Світило медицини з, гм, факультету психології.
Чому його звуть Скаженим Доктором?
Ну, мовив Квінсі,він і Чоловік-Щур, і Скіннер заразом. Біхевіорист. А поведінкову психологію зараз не дуже величають.
А, спантеличено мовив Енді.
До того ж він носить маленькі товсті лінзи без оправи, від чого дуже схожий на мужика, що зменшував людей у «Докторі Циклопі». Бачив таке кіно?
Енді мав пристрасть до нічних показів, тож кіно бачив, і це додало йому певності. Та не хотілось брати участь в експериментах професора, якого характеризують як: а) Чоловіка-Щура, б) Скаженого Доктора.
Він хоч не намагається зменшити людство? спитав Макґі.
Квінсі щиро зареготав.
Ні, таким займаються тільки постановники спецефектів у дешевих жахастиках, сказав він. Факультет психології тестує партію легких галюциногенів. Співпрацюють із Розвідувальною службою США.
ЦРУ? спитав Енді.
Ані ЦРУ, ані РУМО, ані АНБ. Ці не настільки відомі. Колись чув про установу під назвою Крамниця?
Може, у додатку до якоїсь недільної газети читав. Непевен.
Квінсі запалив трубку.
Майже так само відбувається в усіх інших дисциплінах, продовжив Квінсі.Психологія, хімія, фізика, біологія та навіть соціологи трохи зелені відгрібають. Деякі програми фінансуються за державний кошт. Будь-що, від шлюбних ігор мухи цеце до способів утилізації куль із плутонієм. Такий заклад, як Крамниця, мав використати весь річний бюджет, аби наступного року отримати таку ж суму.
А оця срань мене крепко непокоїть, сказав Енді.
Вона непокоїть майже будь-яку мислячу людину, відповів Квінсі зі спокійною, безтурботною усмішкою. Але поїзд їде далі. Для чого розвідувальному управлінню легкі галюциногени? Хтозна. Я не знаю. І ти теж. Може, вони самі не знають. Але на закритих нарадах, коли настає час затверджувати бюджет, такі звіти справляють добре враження. У них на кожному факультеті є ручні тваринки. У Гаррісоні це Вонлесс із факультету психології.
В адміністрації не заперечують?
Не будь таким наївним, хлопчику.
Квінсі із задоволенням попихкував трубкою і випускав здоровенні смердючі клуби диму у вітальні їхньої зачовганої квартирки. І голос його відповідно став розкотистим, повнозвучним, «баклівським».
Що вигідно для Вонлесса, те вигідно для гаррісонівського факультету психології, який наступного року переїде у власний навчальний корпус, і більше не доведеться тертися з тими субчиками із соціології. А що вигідно для психології, те вигідно для Державного коледжу міста Гаррісон. І для Огайо. І так далі.
Ти як гадаєш, це безпечно?
Як не безпечно, то на студентах не випробовують, сказав Квінсі.Якщо є хоч найменші сумніви, тестують на пацюках, а тоді на вязнях. Можеш бути певенте, що вколють тобі, до тебе вже вкололи трьомстам особам, і всі їхні реакції ретельно проаналізовано.
Мені не до вподоби цей прикол із ЦРУ
З Крамницею.
А яка різниця? похмуро запитав Енді.
Він глянув на плакат Квінсі, що на ньому Річард Ніксон стояв перед побитою, уживаною автівкою. Ніксон шкірився, з обох кулаків стирчали по два коротенькі пальці V, перемога. Енді досі не міг повірити, що менше року тому президентом обрали цього чоловіка.
Ну, я вирішив, що двісті доларів тобі ніяк не завадять, ось і все.
Чому так багато платять? підозріливо спитав Енді.
Квінсі сплеснув руками.
Енді, все оплачує держава! Ти що, досі не второпав? Два роки тому Крамниця вклала триста тисяч доларів у дослідження перспектив масового виробництва підривних велосипедіві про це писали в «Санді Таймс». Ще одна «вєтнамська» штучка, я так гадаю, хоча напевно не знає ніхто. Як казав Фіббер Макґі на той час ідея видавалась непоганою.
Квінсі постукав трубкою, швидко і нервово вибиваючи попіл.
Для таких, як вони, всі університетські містечка СШАсуцільний величезний супермаркет «Мейсі». Тут трохи підкуплять, там у вітрини позазирають. Але якщо не хочеш
А може, і хочу. Ти сам участь братимеш?
Квінсі всміхнувся. Його батько тримав мережу надзвичайно популярних крамниць чоловічої білизни в Огайо та Індіані.
Мені не настільки потрібні дві сотні,відповів він. Окрім того, я терпіти не можу голки.
А.
Слухай, я не намагаюся тобі нічого напарити, та заради Бога. Просто вигляд маєш зголоднілий. У будь-якому разі, шансів опинитися в контрольній групі пятдесят на пятдесят. Двісті баксів за інєкцію з водою. Навіть не з-під крана, май на увазі. Дистильована вода.