Але ж не за «спасибі» принесуть, пробурчала Бурозубка.
Проте майже задарма, запевнила Бурозубку ця бізнес-вумен. Двадцять пять гривень на день
Га-га-га, мені таких грошей не заробити
Кацапуля гучно випустила з легень повітря, наче зливала воду у своєму біотуалеті.
Дорогі ви наші цьоцю, любязно процідила вона крізь зуби, тема нашої розмови не про те, де і як заробити, а про те, як у нас про зручність клієнтів дбають
Про свою кишеню дбають, позіхнула тітонька.
«Незговірлива зараза», подумала Кацапуля і, озлоблена тітчиною нецеремонністю, відступила.
З балкона, після перекуру до кімнати увійшли чоловіки.
Тітка Броня! вигукнув Сипонький, загледівши родичку, і поцілував їй руку.
Бурозубка знітилася. Бо власник магазину старого одягу, як крокодил, не умів повертати голову ліворуч чи праворуч, щоби удостоїти поглядом бідноту, не згадуючи вже про те, щоби зігнути перед тіткою коліно. Тож його галантність вона сприйняла за приховане глузування.
Вам шампанського чи горілки? запитав у неї Пасьоний, догідливо нахиливши пляшку над її фужером.
Мені б водички мінеральної, прошепотіла Бурозубка.
У водичці бульбашки, стримав руку Пасьоного Сипонький. А мій постійний клієнт, який працює в морзі, каже, що від них буває ранній склероз, почав він застрашувати тітоньку. Зате в алкоголіків, стверджує цей чоловік, судини мозку залишаються еластичні, наче в немовляти!
Видко, слова директора крамниці старого одягу переконали тітку, бо вона сказала:
Тоді налий мені шампанського
Це шкідливе вино, швидко зіпєтеся! знову не схвалив тітчиного вибору Пасьоний. Тільки горілочки! Екологічно чистий продукт. І голова від нього не болить.
То навіщо запитуєш, якщо і так усе робиш по-своєму? промимрила Бурозубка, розмірковуючи, чим би закусити? Бо порція горілки, яку так щедро із чужої пляшки їй налив пан Сипонький, потребувала міцної (мясної) закуски. Але Кацапуля, бажаючи усім заманіфестувати, як вона дбає про цьоцю своєї подруги, кивнула на салатницю з маринованою кукурудзою.
Дякую, я не голодна, покривила душею тітонька. Вона боялася, що в тарілці зовсім не залишиться місця для риби чи ковбаси. Бо якщо покласти їх поруч із продуктом угорської фірми «Хунгаро фрукт», то вони, змішавшись із ним, перетворяться на неестетичну купку. На жаль, Кацапуля цього не розуміла, а сказати їй про це відкритим текстом тітонька не відважувалася: виховання не дозволяло.
Побачивши, що глуха до її протестів Кацапуля таки зачерпує кукурудзу ложкою, як екскаватор своїм ковшем пісок, Бурозубка спробувала її зупинити:
Голубонько, я не люблю кукурудзи
То ви себе, дорогі наші цьоцю, просто обкрадаєте, скорчила трагічну міну Кацапуля, впевнена, що Бурозубка соромиться їсти в чужому для неї товаристві. Адже в кукурудзі всякі вітаміни, і хто їх вживає
У того ніколи не випаде зубний протез гірко пожартувала тітонька.
Але ж, тітонько, цей салат готувала я! Ви не хочете мого салату?
Ну, якщо ти, то спробую трішечки.
Кукурудза це корисно! примовляла приятелька племінниці і запопадливо наклала на тарілку тітки Броні маринованої кукурудзи, так із півпуда. Ця доза неабияк обурила Бурозубку.
«Що я курка!? образилася вона, але змовчала. Заливне чомусь мені не пропонуєш»
Ледве осиливши кукурудзу з крабовими паличками, тітка таки почала допоминатися заливного. Бо колись чула від лікарки у школі, що в старших жінок здебільшого суглоби потребують змазки, і в цьому випадку желатин йде їм на користь. Тож простягнула руку до тарелі із заливним язиком.
Пробачте, але ви дама елегантного віку, зауважила Кацапуля. Вам, либонь, не можна жирного, копченого, соленого й перченого.
А заливне взагалі їсти нездорово, зауважив і гендляр Сипонький. Я, наприклад, вживаю виключно полядвицю, варене мясо, свіжий сир, болгарський перець, банани, апельсини, оливки. А вранці дуже корисно зварити кашу, додати до неї курагу, родзинки, грецькі горіхи, цивілізував тітку купчина.
Його поради так образили стару діву, що вона дала волю викидам гніву. Так болотяний газ, вивільняючись із дна водойми, супроводжується виверженнями трясовиння. Дарма, що Орчик дотягнувся до тарелі з печенею і невмілою дитячою рукою намагався покласти перед тіткою найвизначніший шматок.
Коли ви, нарешті, перестанете навязувати мені свою думку, коли припините насміхатися наді мною? крикнула тітонька, зірвавшись з місця. І яке ваше діло, що мені їсти, пити, в чому ходити і як жити!? Чи не забагато від мене хочете!? Якщо не сприймаєте мене такою, яка я є, то ідіть ви всі під три чорти!
І, пообіцявши, що її ноги ніколи не буде у цьому домі, тітонька покинула елітне зібрання.
Господарів і гостей настільки здивував гнівний спіч літньої дами, що вони надовго замовчали. Бо досі були впевнені, що Бурозубці глибоко начхати на те, що про неї думають близькі люди. Вони навіть не здогадувалися, що Бронька може бути такою горючою, вибуховою й легкозаймистою. І відчули себе негідниками. Але, щоб позбутися цього неприємного відчуття, почали обурюватися її вчинком.
Не розумію, чому цьоця нагнівалася? першим озвався Пасьоний. Ми ж із неї порошинки здували!