Мур відклав звіт і замислився над останнім реченням. Балістична експертиза підтвердила, що обидві кулі було випущено зі зброї, зареєстрованої на батька Кетрін. Пістолет лежав біля ліжка. Аналіз, який зробили у лікарні, підтвердив наявність у крові рогіпнолу препарату, що спричиняє амнезію, тому й не дивно, що у Кетрін були провали в памяті. Лікарі з відділення швидкої допомоги, куди привезли Корделл, казали, що вона плуталася у своїх словах, а це могло бути наслідком або дії рогіпнолу, або можливого струсу мозку. Лише сильний удар головою міг залишити їй стільки синців і підпухлу щоку. Вона не памятала, як і коли отримала удар.
Мур повернувся до фотографій зі сцени злочину. На підлозі спальні на спині лежав мертвий Ендрю Капра. Він отримав дві кулі одну в живіт, іншу в око, обидва постріли було здійснено з близької відстані.
Він довго роздивлявся фотографії, вивчаючи положення тіла Капри, оглядаючи місця, куди розбризкалася кров.
Тоді взяв протокол розтину. Двічі прочитав його.
«Щось було не так», подумав Мур. Він підняв очі і здивувався, побачивши перед собою Ріццолі.
Ви вже бачили ось це? запитала вона.
Що це?
Протокол результатів аналізу тієї волосини, яку знайшли біля рани Елени Ортіз.
Мур пробіг очима текст, до останнього речення. А тоді сказав:
Я й гадки не маю, що це означає.
У 1997 році всі відділи бостонської поліції зібрали під одним дахом усередині новенького комплексу «Шредер Плаза» в метушливому кварталі Роксбері. Копи називали свій новий офіс «мармуровим палацом» весь хол було викладено лискучим гранітом. «Дайте нам кілька років, щоб ми гарненько тут насмітили, і ми почуватимемося, як удома», любили жартувати вони. «Шредер Плаза» не мав нічого спільного із захаращеними поліційними відділками, які всі звикли бачити в телевізійних серіалах про копів. То була гарна, сучасна і світла будівля з великими вікнами і скляною стелею. Відділ розслідування убивств із його килимовими покриттями і компютерним обладнанням легко можна було сприйняти за офіс якоїсь великої корпорації. Але найбільше у «Шредер Плаза» копам подобалося те, що всі відділи були по сусідству.
Щоб потрапити до лабораторії, детективам з відділу розслідування злочинів треба було лишень пройтися в інший кінець коридору до південного крила.
У відділі аналізу волосся і волокон Мур та Ріццолі спостерігали, як Ерин Волчко, судово-медичний експерт, перебирала всю свою колекцію конвертів з речовими доказами.
Для аналізу в мене була тільки ця волосина, сказала Ерин. Це просто дивовижно, скільки всього вона може нам розказати. Так, ось він. Вона знайшла конверт з номером Елени Ортіз і вийняла з нього мікропрепарат[19]. Я хочу показати вам, як вона виглядає під мікроскопом. Цифрові дані записано в протоколі.
Ці дані? запитала Ріццолі, розглядаючи сторінку з довгими стовпчиками кодів.
Саме так. Кожен код позначає окрему характеристику волосини, від її кольору і завитка до мікроскопічних ознак. Волосина, яку я досліджувала, має код А01 темний блонд. Її завиток В01. Вигнутий, з діаметром завитка менше вісімдесяти. Майже, але не зовсім пряма. Довжина стрижня чотири сантиметри. На жаль, ця волосина перебуває у фазі телогену, і на ній немає жодної епітеліальної тканини.
Отже, у нас немає ДНК.
Правильно. Телоген це кінцева стадія росту волосся. Ця волосина випала сама по собі, внаслідок природного процесу випадіння. Іншими словами, її не висмикнули. Якщо б на корені була епітеліальна тканина, ми змогли б зробити аналіз ДНК. Але на цій волосині таких клітин немає.
Ріццолі та Мур обмінялися розчарованими поглядами.
Утім, додала Ерин, у нас таки є дещо збіса важливе. Це, звичайно, не ДНК, але й ці відомості можна буде використати як доказ у суді, коли ви затримаєте підозрюваного. Дуже шкода, що в нас немає для порівняння жодної волосини з тіла Діани Стерлінґ. Вона налаштувала окуляр мікроскопа і відійшла. Гляньте.
Мікроскоп мав два окуляри, тож Ріццолі і Мур могли розглядати обєкт одночасно. Зазирнувши в окуляр, Мур побачив однісіньку волосину, покриту дрібненькими вузликами.
А що це за маленькі шишечки? запитала Ріццолі. Схоже на якусь аномалію.
Це не лише аномалія, а ще й дуже рідкісне явище, сказала Ерин. Це вузлувата трихоклазія, або, іншими словами, «бамбукове волосся». Гадаю, ви вже зрозуміли, звідки взялася така назва. Ця волосина справді нагадує стебло бамбуку, хіба ні?
А що означають ці шишечки? поцікавився Мур.
Це локальні дефекти волосяного волокна. Слабкі місця, у яких волосяний стрижень ніби згортається всередину й утворює ось такі дрібненькі вузлики і потовщення.
Що спричинює таку аномалію?
З часом вона може розвинутися від надмірного впливу на волосся різних речовин. Від постійного фарбування, висвітлення і подібних процедур. Однак, зважаючи на те, що ми, ймовірно, маємо справу з чоловіком, до того ж я не бачу явних ознак висвітлення чи фарбування, я схиляюся до думки, що причиною такого стану волосся є якесь генетичне відхилення.
Наприклад?
Приміром, синдром Незертона. Це аутосомно-рецесивне відхилення, що впливає на вироблення кератину. Кератин це міцний волокнистий протеїн, який міститься у волоссі й нігтях. А також у верхньому шарі нашої шкіри.