Якщо є генетичний дефект і кератин не виробляється в достатній кількості, це означає, що волосся стає слабким і ламким?
Ерин кивнула.
Це може стосуватися не тільки волосся. Люди з синдромом Незертона можуть також мати проблеми зі шкірою. Висипи і лущення шкіри.
Тобто нам потрібен чоловік з лупою? запитала Ріццолі.
Можуть бути й очевидніші ознаки. У деяких людей може спостерігатися важка форма такого захворювання, як іхтіоз. Їхня шкіра може бути надзвичайно сухою і скидатися на луску крокодила.
Ріццолі засміялася.
То виходить, що ми шукаємо чоловіка-рептилію! Це значно зменшує кількість підозрюваних.
Не зовсім. Адже зараз літо.
А до чого тут це?
Спека і висока вологість повітря покращують стан сухої шкіри. Цієї пори року він може виглядати цілком нормально.
Ріццолі і Мур перезирнулися, їх одночасно вразила одна й та ж думка.
«Обох жертв убили влітку».
Поки надворі стоятиме така спека, зауважила Ерин, йому, швидше за все, вдаватиметься не вирізнятися серед інших людей.
Зараз у нас тільки липень, сказала Ріццолі.
Мур кивнув.
Його сезон полювання тільки-но розпочався.
У невідомого пацієнта зявилося імя. Медсестри відділення швидкої допомоги знайшли бейдж із іменем, прикріплений до його вязки ключів. Чоловіка звали Герман Ґвадовскі, і йому було шістдесят девять років.
Кетрін стояла в його палаті у відділенні хірургічної реанімації й прискіпливо вивчала показники моніторів та інших приладів, нагромаджених навколо ліжка. Осцилоскоп показував нормальний серцевий ритм. Артеріальний тиск закріпився на позначці 110 на 70, а лінія венозного тиску підіймалася і падала, ніби гнана вітром морська хвиля. Усі показники свідчили про те, що операція містера Ґвадовскі пройшла успішно.
«Але він не прокидається», подумала Кетрін, посвітивши ліхтариком спершу на ліву, а тоді на праву зіницю. Минуло майже вісім годин після операції, а він і далі залишався в глибокій комі.
Вона випросталась і дивилася, як у такт із роботою апарату штучної вентиляції легенів підіймається і опускається його грудна клітка. Вона врятувала його від смертельної втрати крові. Але що вона насправді зберегла? Тіло, у якому бється серце, але не працює мозок.
Вона почула, як хтось постукав по склу. Крізь вікно, що виходило в коридор, Кетрін побачила свого партнера, доктора Пітера Фалько. Він махав їй рукою, а на його завше веселому обличчі застиг занепокоєний вираз.
Вона випросталась і дивилася, як у такт із роботою апарату штучної вентиляції легенів підіймається і опускається його грудна клітка. Вона врятувала його від смертельної втрати крові. Але що вона насправді зберегла? Тіло, у якому бється серце, але не працює мозок.
Вона почула, як хтось постукав по склу. Крізь вікно, що виходило в коридор, Кетрін побачила свого партнера, доктора Пітера Фалько. Він махав їй рукою, а на його завше веселому обличчі застиг занепокоєний вираз.
Одні хірурги схильні показувати в операційній свій норов. Інші гордовито заходять і вдягають хірургічний халат так, ніби то королівська мантія. А хтось поводиться як холоднокровний механік, для якого пацієнти лише купка запчастин, які необхідно відремонтувати.
А є такі хірурги, як Пітер Фалько. Веселий, життєрадісний Пітер, який фальшивить в операційній пісні Елвіса, аж усім закладає вуха, який організовує змагання із запуску паперових літачків і з радістю опускається на коліна, щоб побавитися конструктором «Леґо» зі своїми маленькими пацієнтами з відділення педіатрії. Вона вже звикла бачити його усміхненим. А помітивши, як він супиться, Кетрін одразу вийшла до нього в коридор.
Усе гаразд? запитав він.
Якраз закінчую огляд.
Пітер кинув погляд на трубки й різноманітні прилади, що обступили ліжко містера Ґвадовскі.
Я чув, що ти сьогодні зробила неймовірне. Врятувала його від страшної кровотечі.
Не впевнена, що це можна назвати порятунком. Вона знову повернулася до свого пацієнта. Працює все, крім сірої речовини.
Якусь мить вони мовчали, обоє спостерігали, як підіймається і опускається грудна клітка містера Ґвадовскі.
Гелен казала, що сьогодні до тебе приходили двоє поліцейських, озвався Пітер. У чому справа?
Нічого важливого.
Забула сплатити штраф за неправильне паркування?
Кетрін вимушено посміхнулася.
Угадав. І я сподіваюся, що ти внесеш за мене заставу.
Вони залишили відділення хірургічної реанімації і пішли коридором. Довговязий Пітер ступав поряд з нею своїм розмашистим кроком. Вони якраз підходили до ліфта, коли він запитав:
Кетрін, з тобою все добре?
Чому питаєш? Я погано виглядаю?
Чесно? Він вдивлявся в її обличчя, пильний погляд його блакитних очей примушував її ніяковіти. Ти виглядаєш так, ніби тобі не завадить келих вина і гарна вечеря у якомусь ресторані. Може, хочеш приєднатися до мене?
Спокуслива пропозиція.
Але?..
Але краще я залишуся сьогодні вдома.
Пітер схопився за груди, наче йому завдали смертельної рани.
Ти знову поцілила мені прямісінько в серце! Скажи, як я можу тебе вмовити?
Кетрін усміхнулася.
Це ти вже сам думай.
А як тобі таке? Сорока принесла на хвості, що в суботу в тебе день народження. Давай я покатаю тебе на своєму літаку.