Із цими маленькими бешкетниками я зовсім не маю часу на хатні справи, сказала Анна. Вона нахилилася до малюка, який чіплявся за її ногу, і хвацько посадила собі на руки, притримуючи стегном. Так, то що там у нас? Ви питали про кулон. Зараз принесу шкатулку. Вона вийшла з кухні, і Ріццолі, залишившись наодинці з трьома дітьми, на мить запанікувала. Липка ручка торкнулася її щиколотки. Вона глянула вниз і побачила, що малий повзун жує манжети її штанів. Вона легенько струсила малюка і відсунулася подалі від його беззубого рота.
Із цими маленькими бешкетниками я зовсім не маю часу на хатні справи, сказала Анна. Вона нахилилася до малюка, який чіплявся за її ногу, і хвацько посадила собі на руки, притримуючи стегном. Так, то що там у нас? Ви питали про кулон. Зараз принесу шкатулку. Вона вийшла з кухні, і Ріццолі, залишившись наодинці з трьома дітьми, на мить запанікувала. Липка ручка торкнулася її щиколотки. Вона глянула вниз і побачила, що малий повзун жує манжети її штанів. Вона легенько струсила малюка і відсунулася подалі від його беззубого рота.
Ось вона, сказала Анна, поставивши шкатулку на кухонний стіл. Ми не хотіли залишати її в квартирі, адже там постійно ходять прибиральники. Мій брат подумав, що краще нехай вона побуде в мене, доки ми всі разом вирішимо, що робити з прикрасами. Вона підняла кришку, і забриніла тихенька мелодія. «Somewhere, My Love»[31]. Здавалося, що Анна одразу ж поринула в музику. Вона сиділа нерухомо, її очі наповнювали сльози.
Місіс Ґарсія?
Анна видихнула.
Вибачте. Мабуть, мій чоловік завів її. Я не сподівалася почути
Мелодія сповільнилася, прозвучали останні солодкі ноти, і музика стихла. У тиші, скорботно опустивши голову, Анна дивилася на прикраси. Сумовито й неохоче вона відкрила одне із вистелених оксамитом відділень і вийняла звідти кулон.
Ріццолі відчула, як пришвидшилось серцебиття, коли взяла кулон із рук Анни. Він був точнісінько таким, як той, що вона бачила на шиї Елени в морзі, на тонкому золотому ланцюжку висіли невеликий замочок і ключик. Вона обернула замочок і побачила штамп «18 карат».
Звідки цей кулон у вашої сестри?
Не знаю.
Можливо, ви знаєте, як давно він у неї був?
Це, мабуть, щось нове. Я ніколи не бачила його до того дня
Якого дня?
Анна важко ковтнула і тихенько додала:
До того дня, коли забрала його з моргу. Разом з іншими прикрасами.
На ній також були сережки і перстень. Ви раніше бачили їх?
Так. Вона вже давно їх носила.
Але не цей кулон.
Чому ви постійно про нього питаєте? Який він має стосунок до Анна затнулася, широко розплющивши очі від жахливого здогаду. О Боже. Ви думаєте, що це він одягнув на неї той кулон?
Малюк, який сидів на дитячому стільці, ніби відчув її тривогу, і розплакався. Анна опустила на підлогу свого сина і поквапилася взяти на руки заплакане немовля. Міцно притискаючи його до себе, вона відвернулася від кулона, наче хотіла захистити малого від того зловісного талісману.
Будь ласка, заберіть його, прошепотіла вона. Я не хочу, щоб він був у моєму домі.
Ріццолі поклала кулон до пластикового пакета.
Я напишу вам розписку.
Не треба, просто заберіть його! Можете залишити собі.
Ріццолі все одно написала розписку і залишила її на столі поряд із тарілочкою з протертим шпинатом.
Я маю ще одне запитання, обережно сказала Ріццолі.
Анна міряла кроками кухню, схвильовано погойдуючи малюка.
Будь ласка, перегляньте прикраси в шкатулці вашої сестри, продовжила Ріццолі. І скажіть, чи нічого не зникло.
Минулого тижня ви вже питали мене про це. Усе на місці.
Не так уже й легко помітити відсутність чогось. Замість того ми схильні звертати увагу на те, чого раніше не бачили. Необхідно, щоб ви ще раз переглянули прикраси. Будь ласка.
Анна з зусиллям ковтнула. Вона неохоче посадила дитину на коліна і глянула на шкатулку. Одну за одною почала виймати прикраси і розкладати їх на столі. То був невибагливий і досить скромний асортимент біжутерії з універмагу. Гірський кришталь, бісер і штучні перли. Як видно, Елена полюбляла яскраві та витіюваті прикраси.
Анна поклала на стіл останній предмет перстеник з бірюзою. На мить вона замислилася, а тоді насупила брови.
Браслет, озвалася Анна.
Який браслет?
Бракує браслета з маленькими підвісками у вигляді коней. Вона носила його щодня, коли була в школі. Елена дуже любила коней Вона підняла голову, приголомшено глянула на Ріццолі. То була дешева дрібничка! Простий металевий браслет. Навіщо він забрав його?
Ріццолі подивилася на пластиковий пакет, у якому лежав кулон, тепер вона була впевнена, що він належав Діані Стерлінґ. «Я точно знаю, де ми знайдемо браслет Елени на запясті наступної жертви».
Ріццолі стояла на ґанку Мура й тріумфально розмахувала в нього перед носом пластиковим пакетом, у якому лежав кулон.
Він належав Діані Стерлінґ. Я щойно розмовляла з її батьками. Вони не знали, що кулон зник, доки я їм не зателефонувала.
Він узяв пакет, але не розкривав його. Просто тримав і роздивлявся золотий ланцюжок, що лежав на самому дні.
Це фізичний звязок між двома убивствами, сказала Ріццолі. Він забирає сувенір в одної жертви і залишає його на іншій.