С. С.Чернявський
Книга громадянина
Громадянин і держава
ЗА ЩО ВІДПОВІДАЮТЬ ОРГАНИ ВЛАДИ
Відповідно до ст. 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади. Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Кожна гілка влади представлена у відповідних органах державної влади.
Вищими органами державної влади в Україні є глава держави – Президент, загальнонаціональний представницький орган законодавчої влади – Верховна Рада, колегіальний орган виконавчої влади – Кабінет Міністрів і вищі суди – Конституційний Суд, Верховний Суд і Вищий Господарський Суд. При цьому кожна з гілок влади по відношенню до інших самостійна та незалежна, що виключає можливість узурпації всієї влади в державі якоюсь особою чи окремим органом держави.
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Президент України забезпечує державну незалежність та національну безпеку, представляє Україну в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю.
Крім цього, Президент України наділений повноваженнями об’єднуючої функції щодо діяльності окремих гілок державної влади.
Верховна рада України
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна рада України. Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів України і проводить свою роботу сесійно. Сесії Верховної Ради України складаються з пленарних засідань, а також засідань комітетів та тимчасових комісій Верховної Ради України (згідно зі ст. 75 Конституції України 1996 р.).
Основними функціями українського парламенту є законодавча (прийняття законів), установча (приймає участь у формуванні інших органів державної влади та приймає рішення про організацію та проведення виборів до місцевого самоврядування і визначає правові основи їх діяльності) та контрольна (полягає у здійсненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабінету Міністрів України).
Органи виконавчої влади
Кабінет міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Він відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, що встановлені Конституцією України. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем’єр-міністр України, який призначається Верховною Радою України за поданням Президента України, перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри і міністри. Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. Органами державної місцевої виконавчої влади є відповідні місцеві державні адміністрації.
Правосуддя в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, створеними за законами. Це Конституційний Суд, Верховний Суд і Вищий господарський Суд. Судову владу реалізують судді, та у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав та свобод, гарантованими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Контрольно-наглядова система органів. Це система органів, що повноважна здійснювати контроль і нагляд за додержанням законів у діяльності інших державних органів. Їх систему складають державні інспекції: пожежна, податкова, санітарна, контрольно-ревізійне управління при Міністерстві фінансів України (КРУ), Державний митний контроль та інші. Вони покликані здійснювати функцію контролю і нагляду за дотриманням підприємництва, організаціями, установами, посадовими особами і громадянами в межах окремих, установлених відповідними правовими актами, правил.
Правоохоронна система органів. Це система, що повноважна діяти для попередження, припинення, розслідування фактів порушення законодавства України, притягнення винних до відповідальності, виконання покарань. Її систему складають: Прокуратура, органи внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону та інші органи, що здійснюють правозастосовні та правоохоронні функції.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА
Конституційні норми різних країн щодо прав, свобод і обов’язків людини і громадянина можна поділити на:
1) громадянські і політичні права й свободи;
2) соціально-економічні права;
3) колективні, або солідарні, права.
Права і свободи, які стосуються перших двох позицій, – це права і свободи, що належать кожному індивідові. Права третьої позиції можна назвати правами людини і народів (право на здорове навколишнє середовище, право на страйк, громадянську непокору, право політичної опозиції).
Громадянські (особисті) права і свободи – це закріплені у Конституції і законах держави, а також у міжнародно-правових актах права і свободи особи, які визначають сферу її автономної свободи і забезпечують задоволення нею своїх особистих інтересів. Особисті (або природні) права і свободи складають першооснову правового статусу людини і громадянина. Більшість із них мають абсолютний характер, тобто є не тільки невідчужу-ваними, а й не підлягають обмеженню. Ця група прав і свобод громадян забезпечує неприпустимість посягання державних органів, громадських організацій, службових осіб на життя, здоров’я, свободу, честь та гідність людини та неприпустимість свавільного позбавлення її життя.
Політичні права і свободи – це такі права і свободи людини, які забезпечують їй можливість брати участь в управлінні державою, впливати на внутрішню і зовнішню політику держави. Особливістю політичних прав є те, що 'їх мають лише громадяни України, які досягли 18 років і набули повної правосуб’єктності.
Мирні збори. Право на свободу зборів є основоположним правом у демократичному суспільстві так само, як і право на свободу вираження своїх поглядів. Для органів влади мирні збори мають бути одним із індикаторів суспільної думки, з урахуванням якої слід проводити свою політику. Для громадськості і міжнародної спільноти рівень забезпечення свободи мирних зборів є мірилом демократії.
Мирні збори становлять невід’ємну частину суспільного і політичного життя. Саме вони дозволяють громадянам масово виявляти свої переконання, впливати на розвиток та спрямування політичного процесу. Це є одним із засобів донесення своєї позиції до широких мас, привернення уваги громадськості і влади з метою впливу на формування громадської думки.
Під протестом зазвичай розуміють відносно відкриту реакцію на суспільну ситуацію: іноді на підтримку, але зазвичай проти неї. У залежності від ставлення до нього з боку влади і політичного режиму протести бувають санкціоновані та несанкціоновані. Крайня форма соціального протесту може перерости в революцію.
Вибори в Україні – це спосіб формування вищих органів влади України шляхом голосування громадян. В Україні проводяться вибори Президента України (загальнодержавні); народних депутатів України (загальнодержавні); депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (місцеві). Правову основу виборів в Україні становлять Конституція України, Закони України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори».