– У тебе є бодай скількись таких? – запитав Хай Тао.
– О, так, але лише троє. Вони відповідають за все, тому втомлюються й нічого не встигають.
– Скажи їм кинути на тиждень всі справи й зайнятися тільки одною. Оголосити по всіх містах і селах через глашатаїв, що великий правитель закликає на службу всіх розумних, сміливих і вірних. Синів селян і синів купців, синів воїнів і синів знаті. І буде великий іспит у дворі твого палацу. І будуть усі рівні, селяни й аристократи, і навіть чужинці, так-так. І троє твоїх вірних помічників прийматимуть цей іспит. Математика і вчення мудреців про небеса і землю, каліграфія й віршування, стратегія та витривалість тіла й духу. Кращі з кращих обіймуть посади у твоєму палаці. Гірші з кращих вирушать наглядати над сховищами й пристанями, над ринками й воротами. Кращі з гірших зможуть спробувати себе у війську, замість каліграфії отримавши можливість показати мужність і вміння володіти зброєю. А нинішні мешканці палацу відправляться разом з ними до війська доводити, що вони не даремно їли хліб правителя та спали на м’яких ложах. І тоді, о правителю, вже через рік тебе називатимуть «великий».
Правитель Цінь дослухався до поради мудрого Хай Тао, і незабаром міста й села розквітли. Провінція швидко накопичила потугу й багатство. У наступні століття по всій Піднебесній проводилися відкриті іспити претендентів на посади, і китайська бюрократія стала найкращою у світовій історії. Мало хто знає, що все починалося з поради мудрого Хай Тао, який повернувся до своєї гірської обителі, де продовжував навчати молодь мистецтву стратегії.