Энид Блайтон - П’ятеро тікають разом стр 7.

Шрифт
Фон

– Авжеж, – почули вони її голос, – усе гаразд. З дітьми я впораюся, хоча іноді вони й комизяться. Атож, звичайно! На щастя, мій чоловік приїхав – він у відпусковій і допомагає мені по господарству. Ні про що не турбуйтеся, залишайтеся там скільки треба. Я тут впораюся.

Джорджа влетіла до передпокою і, шаленіючи, вихопила слухавку з рук пані Стик.

– Татку, це я, Джорджа! Як мама? Кажи швидко!

– Погіршення нема, Джорджо, – відповів той. – Але нічого певного до завтра відомо не буде. Мені було приємно почути від пані Стик, що у вас все гаразд. У мене й так тут багато хвилювань і турбот, і мені приємно буде передати мамі, що у вас усе добре та що в Кирін-котеджі все до пуття.

– Але це не так! – розпалилася Джорджа. – Не так! Усе тут жахливо! Чи не можна прибрати Стиків, аби ми самі поралися?

– Боже милостивий, звісно, ні! – сказав здивований і роздратований батько. – Нічого не вигадуй! Я ж сподівався, Джорджо, що ти будеш розсудливою і люб’язною. Я мушу сказати…

– Поговори з ним ти, Джуліане, – безпорадно мовила Джорджа й передала слухавку Джуліану. Хлопець притулив її до вуха і вимовив своїм чистим голосом:

– Доброго ранку! Це Джуліан. Я радий, що тітці не гірше.

– Але їй погіршає, якщо вона дізнається, що у Кирін-котеджі не все гаразд, – сказав дядько Квентін з відчаєм у голосі. – Чи не можеш ти приборкати Джорджу, щоб вона не робила дурниць? Боже, хіба їй важко тиждень-два пожити спокійно зі Стиками? Скажу тобі відверто, Джуліане, я не звільнятиму їх у свою відсутність – я хочу, щоб у домі був лад, коли я привезу твою тітку назад. Якщо ви не можете з ними порозумітися, то, може, вам слід поговорити зі своїми батьками, аби вони забрали вас додому на решту канікул. Але Джорджа з вами не поїде. Вона залишиться у Кирін-котеджі. Це моє останнє слово.

– Проте… – почав Джуліан, міркуючи, яким чином заспокоїти норовливого дядька. – Я повинен вам сказати, що…

Але на іншому кінці дроту почувся відбій. Дядько Квентін поклав слухавку. Розмова була закінчена. Лиха година! Джуліан зціпив зуби й похмуро подивився на друзів:

– Він не схотів слухати. Відключився саме тоді, коли я хотів щось йому пояснити!

– Так вам і треба! – долинув грубий голос пані Стик з іншого кінця передпокою. – Знайте своє місце. Я залишуся тут за розпорядженням вашого дядька. І поводьтеся, як личить, бо вам буде гірше.

Розділ 6

Джуліан перемагає Стиків


Грюкнули двері. Чулося, як пані Стик, зачинившись на кухні, переповідає Едґарові й пану Стику тріумфальну новину. Діти подалися до вітальні, посідали й дивилися одне на одного із сумним виглядом.

– Батько вчинив жахливо! – шаліла Джорджа. – Ніколи нікого не слухає.

– Але ж він зараз дуже засмучений, – розсудливо зауважив Дік. – Дуже шкода, що він подзвонив до дев’ятої й пані Стик вдалося першій поговорити з ним.

– Що сказав тобі батько? – запитала Джорджа. – Повтори все слово в слово.

– Він сказав: якщо ми не можемо порозумітися зі Стиками, то краще, щоб Енн, Дік і я повернулися додому, – відповів Джуліан. – Але ти залишатимешся тут.

Джорджа уп’ялася очима в Джуліана.

– Ну, – мовила вона нарешті, – оскільки ви не можете порозумітися з ними, то їдьте. Я сама про себе подбаю.

– Не кажи дурниць! – Джуліан по-товариськи потиснув їй руку. – Ти ж знаєш, ми тебе не кинемо. Не можу сказати, що мені приємна перспектива залишатися під п’ятою люб’язних Стиків ще пару тижнів, але буває й гірше. Разом ми їх здужаєм.

Але на такі підбадьорювання навіть Енн не всміхнулася. Думка про те, що доведеться витримувати тиск трьох Стиків, не тішила. Тімоті поклав голову на коліно Джорджі. Вона попестила його й огледілася.

– Повертайтесь додому, – сказала вона друзям. – У мене є план, але без вас. Зі мною Тіммі, він опікуватиметься мною. Дзвоніть батькам і завтра ж їдьте.

Джорджа виклично подивилася довкруг. Вона гордовито піднесла голову, давши зрозуміти, що план у неї справді є.

Джуліанові стало дуже ніяково:

– Не дурій. Кажу ж тобі: ми триматимемося разом. Якщо в тебе є план, ми приєднаємось до нього. І, попри все, ми залишимося з тобою.

– Залишайтеся, якщо хочете, але мій план уже задіяно, і ви врешті-решт зрозумієте, що вам краще повернутися додому. Ходімо, Тіммі! Підемо до Джима й подивимося, чи готовий мій човен.

– Ми підемо з тобою, – сказав Дік. Йому було шкода Джорджі. Він розумів, що її зухвалість показна, а насправді вона дуже нещасна – тривожиться через матір, гнівається на батька й уболіває за друзів, знаючи, що вони залишаються заради неї, коли могли б повернутися додому й весело бавити час.

Примечания

1

Відкритий пиріг або пляцок з будь-чим, накладеним згори (прим. пер.).

П’ятеро тікають разом

читать П’ятеро тікають разом
Энид Блайтон
Тікаючи від ненависного сімейства Стиків, що окупувало будинок Джорджі, скориставшись відсутністю її батьків, славетна п’ятірка знову вирушає на острів Кирін, де минулого року вони знайшли скарб – золоті зливки. Однак цього разу Джуліан, Дік, Енн та Джорджа раптом виявили на острові чужинців. Знайшо
Можно купить 179Р
Купить полную версию

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3