По Эдгар Аллан читать онлайн 10 стр.

Неначе діва, що, заснувши від утіхи, Сховала зір від просторів небесних, — Був той чарівний сад. Блакить ланів надземних — У променів суцвіттях осяйних. А крапельки роси на квітах — Неначе блиск зірок вечірньої пори. Джайлз Флетчер* Від колиски до могили пронесли мого приятеля Еллісона благодійні

What ho! What ho! This fellow is dancing mad! He hath been bitten by the Tarantula. All in the wrong (Гейгей! Той xлоп стрибає як скажений! Його, мабуть, тарантул укусив). Багато літ тому я мав за близького приятеля такого мра Вільяма Леґрана. Він був з старої гугенотської фамілії і колись був багат

Примітка до повного видання 1845 року. Вперше «Марі Роже» було опубліковано без виносок, бо тоді у цьому не було потреби. Та оскільки з часів трагедії, що лежить в основі цього оповідання, минули роки, виникла потреба зробити виноски й написати невеличкий вступ, який би пояснював суть справи.

Son coeur est un luth suspendu: Sitôt qu’on le touche, il résonne. De Béranger (Його серце — підвішена лютня: Доторкнись — і вона задзвенить). Беранже* Через цілий млистий темний глухий день восени, коли хмари гнітючо звисали з низького неба, я їхав сам верхи дивною й жахливою країною; і, нарешт

Се grand malheur de ne pouvoir etre seul. Лабрюйєр* Добре було сказано про одну німецьку книгу: «Es lasst sich nicht lesen» – вона не дається прочитати. Існують і таємниці, які не даються, аби їх розкрили. Щоночі, чіпляючись за руки сповідників та жалісно зазираючи їм у вічі, помирають люди з розпу

Ce grand malheur de ne pouvoir être seul. LaBruyère (Це велике нещастя ― не мати сили бути самому). ЛаБрюєр Влучно сказано було про одну німецьку книгу: Er lässt sich nicht lesen ― вона не дозволяє себе читати. Є таємниці, що не дозволяють себе розповісти. Люди вмирають уночі в своїх постелях, с

Ось іду я долиною тіней. Псалом 23 Ви, що читаєте, ще між живими, а я, що пишу, вже давнимдавно пішов у долину тіней. Бо справді, трапляться дивні речі, відкриються секрети і багато віків спливе, перш ніж ці записки побачать люди. А коли побачать, то дехто не повірить, дехто сумніватиметься, а дех

Повернувши кілька місяців тому до Сполучених Штатів, після незвичайного шерегу пригод у Південних Морях та інде (розповідь про них дається на подальших сторінках), випадок звів мене з кількома джентлменами, в Річмонді, штат Вірджінія; вони глибоко зацікавились усім належним до одвіданих мною країв і

Дрімають гірські верхівки, Тиша в долинах, печерах і на скелях. Алкман* «Послухайно, ― сказав Демон, Поклавши руку мені на голову, ― Край, про який я тобі розповім, це похмура долина у Лівії, Понад берегами річки Заїри, І нема там ані спокою, ані тиші. Води річки мають шафрановохворобливий колір І

Я не загаюсь. Зажди, стривай! Іду тобі встріч у пустельний край. Вірш на смерть дружини Генрі Кінґа, єпіскопа Чічестерського.* Злощасна і таємнича людино! — ти загубивсь у сяйвах своєї власної уяви, ти пав у горіннях своєї власної юности! Знову гадкою бачу тебе! Іще раз твій образ став перед мене!

В серці мрій буйний рій, Ним правую, як хочу, Списогонь у руці, вітер на поводі, Мчулечу світ за очі. Пісенька божевільного Згідно з останніми вістями з Роттердама, це місто перебуває в стані неабиякого філософського піднесення. Справді, те, що там трапилось, – настільки несподіване, настільки н

Qui n’a plus qu’un moment а vivre, N’a plus rien а dissimuler. Quinault, Atys* (Кому жити лишилось єдину  мить, Той не має чого таїти.) Про мій край та мою родину я небагато маю сказати. Суворість та віддаль часу розлучили мене із отчизним краєм, порізнили з родиною. Належавши до заможного роду, я

Кілька місяців тому, коли я повернувся до Сполучених Штатів, переживши в Південному океані та деінде багато дивовижних пригод, про які розповім далі, випадок привів мене у невеличке товариство джентльменів з Річмонда, штат Віргінія, і вони виявили глибокий інтерес до всього, що стосувалося країв, де

Я в жизни своей не знавал такого шутника, как этот король. Он, кажется, только и жил для шуток. Рассказать забавную историю, и рассказать ее хорошо, — было вернейшим способом заслужить его милость. Оттого и случилось, что все его семь министров славились как отменные шуты. По примеру своего короля,

Эдгар Алан По ДНЕВНИК ДЖУЛИУСА РОДМЕНА представляющий собой описание первого путешествия через скалистые горы северной Америки, совершенного цивилизованными людьми Глава I Вводная Благодаря редкой удаче, мы имеем возможность предложить читателям под этим заглавием весьма примечательную и несомне

Вы, читающие, находитесь еще в числе живых; но я, пишущий, к этому времени давно уйду в край теней. Ибо воистину странное свершится и странное откроется, прежде чем люди увидят написанное здесь. А увидев, иные не поверят, иные усумнятся, и все же немногие найдут пищу для долгих размышлений в письмен