Эдгар Аллан По - Елєонора (збірка) стр 5.

«Тут колись росла палата

В небо з тла зелених нив,

Добрих духів гарна хата —

Горда, пишна, повна див.

Башта сторожем на чаті

В блисках сяйва верх пняла,

Бо царем чудній палаті

Мисль була.

Там на крівлї — чом пропали

Ті часи чарівних літ? —

Хоругви сонцями сяли,

Маяли стяги побід.

Як вітрець із вні злеліяв,

Струснув воздух навкруги, —

На палатні стіни віяв

Пахощів крильми.

Крізь два ясні вікна видно:

Здовж світлиці, де був трон,

Духи двигались ритмічно

Під шездар солодкий тон*.

Вколо трону, що у грани

Блисків і приздоб горів;