Шрифт
Фон
Там в окрасі слави й шани
Царь сидів.
З брами дивної оселі —
А вся брама самоцвіт
І слонова кість — веселі,
Добрі речі плили в світ
Відгомоном роззвучати:
Пісня духам лиш одна —
Голосити і співати
Честь царя.
Та горе! В дім недоля встряла:
З князем бій зводить вража смерть;
Вязницею палата стала;
Не спас і день. Пропав у щерть...
Ах, як на пів забута казка
В гріб зложена часів,
Так зчезла давня радість, ласка
Величніх днів.
Крізь вікна лиш яркобагряні
При дзизкови різкім шездар
Замовклих — видно горем гнані
То сям, то там отари мар:
Шрифт
Фон