Найбільш важливими із соціальних прав є право на соціальний захист і право на працю. Ст. 1 Конституції України передбачає, що Україна є соціальна держава. Відповідно до статей 17 і 46 Конституції України право на соціальний захист включає право на: 1) соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей; 2) забезпечення громадян: у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 43 Конституції України змістом права на працю є можливість заробляти собі на життя працею, яку кожен вільно обирає або на яку вільно погоджується. Крім того, ст. 43 Основного Закону передбачає, що держава: по-перше, гарантує кожному рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; право на належні, безпечні і здорові умови праці; право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю; захист від незаконного звільнення; по-друге, зобов’язує державу: створювати умови для повного здійснення громадянами права на працю; реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб; по-третє, забороняє використання примусової праці; праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для 'їхнього здоров’я роботах.
Культурні (духовні) права і свободи – це право на залучення до багатств світової культури і на їх збільшення власною творчою діяльністю. Конституція України закріплює такі культурні права та свободи людини і громадянина: право на свободу творчості; право на результати інтелектуальної та творчої діяльності, право на освіту. Свобода творчості передбачає, що кожна людина має необмежене право на літературну, художню, наукову та технічну творчість. Право на результати інтелектуальної і творчої діяльності означає, що ніхто не має права використовувати або поширювати результати інтелектуальної чи творчої діяльності без згоди їх творця. Держава гарантує захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, пов’язаних із творчістю. Право на освіту передбачає, що кожна людина має право на доступне та безоплатне здобуття загальних і професійних знань, умінь, навичок. Держава гарантує надання державних стипендій і пільг учням і студентам. Громадяни, які належать до національних меншин, мають право навчатися рідною мовою або вивчати рідну мову в державному і комунальному навчальних закладах через національні культурні суспільства.