Ірвінг Вашингтон - Вибрані твори. Легенда про сонну балку. Ріп ван Вінкль. Легенда про «Троянду Альгамбри» стр 3.

Шрифт
Фон

Були це, втім, не більш ніж звичайні, породжені ніччю страхи, фантоми уяви, що блукали у темряві. І хоча під час самотніх нічних прогулянок йому довелося побачити чимало різних духів і навіть зіткнутися з самим сатаною в його незліченних іпостасях, денне світло приносило зрештою край лихові подібного роду. На зло дияволу з усіма його витівками Ікабод Крейн прожив би, ймовірно, спокійне й щасливе життя, якби не зустрів на своєму шляху істоти, що приносить смертним незрівнянно більше клопоту й страждань, аніж духи, привиди і вся когорта чарівників і чаклунів разом. Цією істотою була жінка.

Серед тих, кого він навчав співу псалмів, і які заради цього збиралися раз на тиждень вечорами, була Катрін ван Тассель, єдина дочка багатого голландського фермера. Це була квітуча дівчина ледь вісімнадцяти років, пухкенька, як куріпка, міцна, ніжна і рожевощока, як персики її батька. Вона привертала увагу всіх парубків цієї місцевості, причому не лише вродою, а також незліченними благами, що чекали її обранця. До того ж вона була ще й трохи кокеткою, що знайшло відображення у її вбранні, яке являло собою суміш новомодного і старовинного, оскільки це дозволяло їй виставити напоказ свої принади. Вона носила прикраси з червоного золота, вивезені з Саардама ще її прапрабусею, звабливий корсаж за модою минулих часів і спокусливо коротку спідницю, що відкривала найгарніші ніжки на всю околицю.

Ікабод Крейн мав ніжне і велелюбне серце. Не дивно, що такий ласий шматочок привернув його увагу, особливо після того, як він кілька разів відвідав її в батьківському домі. Старий Балт ван Тассель міг би служити зразковим портретом успішного, благодушного, вдоволеного собою фермера. Щоправда, його погляди і думки не надто часто перелітали за огорожу його садиби, проте в її межах все було затишно, впорядковано і добротно. Він спокійно і задоволено оглядав свої багатства, проте пихатим не був, пишаючись лише добробутом і достатком, а не тим, що він багатший за інших. Його «замок» був розташований поблизу Гудзона, в одному з тих зелених, затишних і родючих куточків, де так охоче гніздяться голландські фермери. Величезний в'яз простягав над будинком свої могутні гілки; біля його підніжжя, в невеликому водоймищі, для якого була пристосована стара діжка, кипіло і рвалося назовні холодне джерело з дивовижно м'якою і смачною водою; виливаючись з водойми, воно текло, поблискуючи серед трави, і впадало в струмочок, що тихо дзюрчав і протікав серед карликових верб і вільшняка. Поряд з будинком стояла простора комора; вона була збудована настільки добротно, що скидалася на сільську церкву. Кожне вікно і кожна щілина її, здавалося, ось-ось готові розступитися і пролити назовні незліченні скарби ферми; всередині її від світанку до заходу сонця було чути діловитий стукіт ціпа; ластівки і стрижі весело щебетали і невтомно снували під навісом даху, а незліченні голуби, деякі – схилившись набік і поглядаючи одним оком в небо, немов для того, щоб з'ясувати, яка сьогодні погода, інші – сховавши голову під крило або уткнувши її в груди, треті – роздуваючись, воркучи і кланяючись своїм дамам, – раділи на даху сонячному сяйву.

Гладкі, неповороткі, вгодовані на забій свині мирно рохкають і ніжаться у прохолоді хліва, звідки час від часу, немов того, щоб, форкаючи, вдихнути п'ятачком повітря, вибігали надвір ватаги потішних дитинчат-поросят. Ескадра білосніжних гусей у всьому своєму блиску, ескортуючи незліченний качиний флот, повільно і поважно пливла вздовж берега ставка по сусідству; полки індиків сповнювали гомоном двір; пронизуючи все роздратованим криком, метушилися, немов очманілі, схожі на лайливих господинь цесарки. Перед дверима комори бундючився галантний півень – зразковий чоловік, воїн і джентльмен; який під змах блискучих крил кукурікав від радості і гордості, що переповнювали його серце, і раптом брався розривати землю; слідом за тим він великодушно і благородно скликав своїх вічно голодних дружин і дітей, аби потішити їх жаданим шматочком, який йому пощастило відшукати.

Коли наш педагог милувався цією красою, що обіцяла розкішне харчування упродовж зими, у нього аж котилася слина. Ненажерлива його уява підносила кожне порося винятково з пудингом у череві і яблуком у вишкіреній пащі; голубів вона ніжно вкладала у чудовий пиріг, покривши його рум’яною, хрусткою скоринкою; що ж до гусей, то вони плавали у власному жирі, тоді як качки, що нагадували молодят, які вчора побралися, ніжно притулившись один до одного, лежали на блюдах, рясно политі цибульним соусом. У свинях він бачив грудинку – жирну, ніжну! – і запашну шинку, що тане в роті; індичка витала перед його поглядом, повиснувши на рожні з шийкою під крилом і, можливо, оперезана низкою неймовірно смачних сосисок; величний півник – золотий гребінець як особлива страва, розтягнувшись на спинці із задертими вгору кігтиками, немов благав про помилування, бо просити за життя йому не дозволяв лицарський дух.

Поки Ікабод перебував у захопленні від картини достатку, що постала перед ним, поки віддавався подібним мріям, і його зелені, широко розплющені очі перебігали з жирних пасовищ на огрядні, засіяні пшеницею, житом, кукурудзою і гречкою поля, а потім на сади, які оточували затишне, тепле житло ван Тасселів з деревами, що гнуться під вагою рум'яних плодів, серце його зажадало спадкоємиці цих багатств, і його уяву захопила думка про те, як легко було б перетворити їх в готівку, а гроші вкласти в безкраї простори дикої, незораної землі і дерев'яні хороми десь у чарівному закутку. Ба більше, його жива фантазія малювала йому пишну, квітучу, оточену купою дітлахів Катрін у переселенському фургоні, завантаженому всіляким домашнім скарбом, з горщиками і котлами, що погойдуються і брязкають біля коліс, і він бачив себе верхи на кобилі з лошам, що невідступно трусило за нею по п'ятах, на шляху до Кентуккі, Теннессі або сам Бог знає куди.

Переступивши поріг будинку, він зрозумів: серце його підкорене остаточно і безповоротно. Це був один з тих просторих сільських будинків, дахи яких високо здіймаються, але низько звисають, зразок яких успадковано від перших голландських переселенців; карниз даху був низько опущений, утворюючи з боку фасаду веранду, що закривалася в разі негоди. Під навісом даху висіли ланцюги, упряж, предмети сільськогосподарського вжитку і сітки, якими ловили рибу у річці, що протікає неподалік будинку. По обидва боки веранди були розставлені лави, призначені для літнього часу; в одному кінці виднілася велика прядка, у другому – маслобойка – все це вказувало на багатоманітне застосування прибудови. Далі захоплений Ікабод проник в сіни, що були, можна сказати, центром будинку ван Тасселів і традиційним місцем збору родини. І тут його погляд засліпили ряди блискучого олов'яного посуду, чинно розставленого по полицях буфета. В одному кутку він помітив величезний мішок з вовною, приготованою до пряжі, в другому – щойно зняті з верстата шматки грубововняної тканини; качани кукурудзи; в'язки сушених яблук і персиків, веселими візерунками розвішані вздовж стін, чергувалися з яскравими плямами червоного перцю, а напіввідчинені двері дозволяли йому окинути поглядом парадну кімнату, в якій крісла з ніжками у вигляді звіриних лап і темні столи червоного дерева блищали, як дзеркало; таган і його вічні супутники – совок і щипці – поблискували крізь кінчики стебел аспарагуса, що звисали з каміну; штучні апельсини і великі морські мушлі прикрашали камін, над яким висіли нанизані на нитку різнокольорові пташині яйця; посеред кімнати зі стелі спускалося величезне страусине яйце; в шафі, що стояла в одному з кутків цієї вітальні і не без наміру залишена відкритою, виднілися незліченні скарби, що складалися із старовинного срібла і майстерно склеєної порцеляни.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3