Ярослав Трінчук - Соната для вітру та ночі

Ярослав ТрінчукСоната для вітру та ночі

ЧАСТИНА ПЕРШАМЕТОД

ВСТУП

Методуніверсум, що надає поняттям, явищам, вчинкам певного специфічного наповнення. До прикладу: украстизлочин. У всі часи, в усіх народів. Застосував методнема крадіжки, є бізнес, політика, закон. Крім того Методцей геніальний винахід людинидає можливість робити аналіз, прогноз, давати оцінку, і результат буде таким, яким його накреслить Метод. Метод регулює стосунки між державами, народами, спільнотами, а також між кримінальниками та політиками. Останніх тасує відповідно до вимоги сильнішого і визначає їм місце у соціумікому владу, кому тюремні нари. Безвідносно до вчинку. Методце спосіб обманути, перемогти, убити. Ворога, ближнього, невинного. (Згадаємо Давида й Голіафа, Івана Хрестителя, Ісуса Христа). Методспосіб утвердитись, зневаживши слабкого, відвоювати собі місце, знищивши суперника. Методпрагнення і оправдання гріха, втеча від нього і втеча до нього, спосіб дослідження його. Методспосіб заперечення гріха. Методстроїтель цивілізацій і їх убивця; бордель, що надає притулок збоченцям, комуністам і піратам, а безпринципностіопору; Метод оправдовує війни, злочини, насильства, що творяться з єдиною метоюзабрати собі чуже. Саме у Методі знаходять виправдання бридотні справи Верховної Ради України чотирнадцятого скликання та президента Кучми. Після колеса, Методвинахід найвидатніший, якщо не рахувати міні юбки. Кінець двадцятого століття приніс Методу суперника. Точнішеворога. Ворога, який спроможний Метод зруйнувати. Це компютер та Інтернет. Інтернет, якщо знайде опертя у християнстві, убє не тільки Методвсі похідні його. Інтернет змінить цивілізаціюцивілізацію фізіології змінить на цивілізацію розуму. Коли ж не зробить це, то перетвориться на милиці до розуму, ускладнить відносини людини та природи і сприятиме знищенню природи. Цебтосамої людини. Отже, започаткує парадигму нового Методу. Не забуваймо: потоп (покарання)  це Метод. Чорнобильтеж. Власне, початок Методуто вигнання із Раю. Цікаво, чому Творець так учинив? Чому вигнав із Раю своє творіння? Посягнули на те, чим скористатись не змогли би? Ні. Впустили (пізнали) зло у свої душі. За це покару має нести тіло. «За те, що ти їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого» Відтоді тіло стає вмістилищем отого зла, керується цим злом і, вписуючись у довкілля, сіє зло. І пожинає зло. Але Декарт не винен, що існує Метод.

Так розмірковував собі Василь Бутович, намагаючись, вже вкотре, увійти до інформаційного поля Землі, як заповідав йому колись Братишин, його навчитель, його друг, кому вдалося з Полем законтактувати. Та не дається Поле Василеві. Братишину далося, йомуні.

Але він впертий. І хоче знати: чому людина зла, нікчемна, агресивна; чому вона зрадлива, обмежена, нещасна. Хоча він знає. Людинараб фізіології своєї. Оцеі вся причина. Адаму захотілося пізнати, що є злону і пізнав. На власній шкурі. Цебто, фізіології. Творець заборонив досліджувати зло, Адам порушив заборону й впустив його до себе. З тих пір воно вжилося з нами так, що відшкребти його від себе людина вже не годна. Вигнання з Раюце програма на плотську насолоду, еротику, фізіологію як на найвищу цінність. Тому людина так себе поводить, як прагне її плотьі творить зло. А він, Василь, шукає дива. Того, чого не може бути. Та коли чесно, він боїться знати правду. От він пізнає Істину, а далі як?  у мозок бє питання, і відповідь: а що, коли вона жахлива? Що було би, якби то хтось в перших роках двадцятого століття заглянув в Інформатикум й побачив там двадцятий вік із озвірілим homo? Він просто збожеволів би.

Тож треба ставити собі прості завданняввійти до Поля, взяти знання, що будуть чинником у творенні цивілізації нової (саме такцивілізації розуму) і навязати люду культурну парадигму. Правда, він трохи сумнівається, чи можна щось змінити на землі. Адже були Пророки, ну й що? Нічого. Хіба що здивування після того, як збудеться пророцтво. Людина знає, що є добро і зло. І чинить зло. Як вияв волі. Так, він увійде до Інформатикуму, в нього сумніву нема. Бо, як по великому рахунку, там були вже до нього. Бетховен, Моцарт, Ведель, Бах отримували символи із неба й перекладали їх на ті, які людина здатна зрозумітизвуки, гармонію. Символи, що можуть свідчити про Абсолют. Адже Гармоніяскладова Абсолюту. Гармоніясвідок безсмертя. Тепер він знає: повернення до Раюто заперечення цивілізації фізіології і перемога розуму. Це буде нова парадигма нашого буття, цивілізаційного процесу. Ото і все. Власне, так говорив колись Братишин. Його учитель. Шкода, що після операції він втратив здатність входити до Інформаційного поля, але щастя, що вони живуть зараз з дружиною здорові і в радості. Та ще й виховують другого сина

 Якщо я можу щось зробити задля цьогомушу робити,  сказав до змученого відображення у дзеркалі.

Ще в нього є бажання побільше знати, що діється у світі. Хто скільки робить зброї, яку, коли застосувати хоче і проти кого, ну, й таке інше. Дещо він вже знає. Просто ламає чужі сайти й читає з файлів. Як найдосвідченіший хакер. Правда, один сайт зламати не може. Ось уже скільки часу мордується над ним, а результату жодного. Це принижує його гідність професійну, не дає спокою і створює психологічний, емоційний, політичний, сексуальний дискомфорт.

Та жарти жартами, а працювати треба. І він налагоджує знову всі прибори, молиться, заплющує очі і починає медитувати Так проробляв вже сотні раз Тиша, наче завмерло все. Потім заледве чутний шелестчи іній осипається, чи хтось десь там гортає книжку. І раптом а, може, то йому причулося? Чи справді сказано: «пиши»? У тому шелесті він виокремлював вже цифри, букви і слова. Коли все записав, зберіг у памяті компютера, то шелест зник.

Василь отямився. На дисплеї виділявся незрозумілий йому набір цифр, букв і символів.

ПЕРЕДЧУТТЯ ГРІХА

До кабінету майора Служби безпеки України Богдана Отаманчука Бутович майже влетів.

 Богдане, ти тільки послухай: нарешті я увійшов туди!

 Куди?  насмішливо спитав Отаманчук.

 В інформаційне поле Землі! Розумієш, у мене є метод один мене навчив Братишин

 Що ти говориш?!  майже скрикнув Богдан, зриваючись з місця.  Замовкни негайно!

Василь здивовано глянув на майора.

 Ходімо у коридор,  сказав той.

Вони вийшли. Богдан повернув товариша обличчям до себе i тихо-тихо промовив:

 Якщо ти обмовився комусь хоча б словечком, то тебе не врятує ніщо вже. Над цим бються наймогутнiшi розвідки світу. Американська, японська, російська. Коли б хтось iз них дізнався, що тобі щось вдалося зробити, тебе просто викрали б, замурували би навiчно у якійсь лабораторії й перетворили б на біоробота.

Василь злякався. Отямившись, оглянувся довкола, усміхнувся і так же тихо сказав:

 Богдане, я таки до Інформатикуму увійшов. Правда, прямого контакту ще не відбулося, але я отримав якісь цифри, незрозумілі знаки й символи. Ось, я записав їх. Може твої професіонали щось тут зрозуміють?

Богдан узяв аркуш, покрутив його.

 Спробуємо. Що ще?

 Менi вдалося увійти до одного із сайтів російської розвідки.

 Ну й?..

 Я прогулявся тамхай вибачаютьвичитав деякі паролі i знайшов шифр, який ніхто не може прочитати.

 Звiдки ти знаєш?

 Звязався зi своїми росiйськими хакерамия їм зрiдка пiдкидаю iнформацiю стосовно їхнього кримiналу, а вонищо мене цікавить.

 Це може мати оперативний iнтерес?

 Справа у тому, що над тим файлом вони вовтузяться уже десь рокiв пять

 Думаєш, варто на це тратити час?

 Я колись тобі розповідав про загадковий файл.

 Так

 У ході роботи я зустрiв кілька символів, які дозволяють припустити, що то файл Андропова.

 Але при Андропові файлів не було ще.

 Це не має значення. Могли закодувати і пізніше. Але інформація стосується генсека.

 Ходімо до кабінету.

Богдан викликав офіцера.

 Розшифруйте це,  сказав йому, i той, взявши аркуш, вийшов.

 Коли файл дійсно стосується Андропова,  продовжував Василь,  то ми знайдемо вельми цікаву інформацію.